ІРШАВА ПРАВОСЛАВНА

Помер єпископ Мефодій (Петровцій)

Іршавщина завжди славилась вірністю святій Православній Церкві. Саме тут народилися єпископ Іоаннікій (Зейкан) з Імстичова, єпископ Мефодій Раковецький, єпископ Мефодій (Петровцій) з Приборжавського.

13 вересня 2013 р. на 72 році життя відійшов до Господа перший правлячий архієрей Хустської єпархії єпископ Мефодій (Петровцій). За часи його правління Хустською єпархією (1994-1998 р.р.) збільшилася кількість парафій та монастирів, збудовано чимало православних храмів. Звичайно, час той був непростий. Та з Божою допомогою і завдячуючи великим зусиллям владики Мефодія, досягнуто на ниві Церкви Христової чималих успіхів. Пригадую, коли єпископ Мефодій ніс церковний послух у Приборжавському жіночому монастирі в честь преподобного Серафима Саровського, його величезну ревність у проповіді Слова Божого, у любові до богослужіння. На початку 90-их років, ще у сані архімандрита, він очолював богослужіння і у нашому містечку в день престольного свята в честь святих первоверховних апостолів Петра і Павла. Будучи ректором у ті часи в Мукачівському духовному училищі, він завжди приходив на зустрічі з його вихованцями, читав лекції з Літургіки. Його любили і поважали студенти за мудрі настанови. Особливу любов він привив студентам до церковного богослужіння.

14 вересня 2013 р. клірики та миряни Хустської та Мукачівської єпархій зібралися у свято-Димитрівському храмі с. Мала Уголька, Тячівського району, щоб молитовно провести у вічність та поховати тіло спочилого владики згідно з його заповітом. У свої молоді роки майбутній владика Мефодій, а тоді Димитрій Петровцій, розпочав своє нове життя в обителі під настоятельством преподобного Іова Угольського. Саме тому, незадовго до своєї кончини покійний архіпастир заповів, щоб його поховали біля свого настоятеля та духовного наставника. Єпископ Мефодій дуже любив та почитав преподобного Іова.

Не дивлячись на те, що с. Мала Уголька знаходиться у віддаленому куточку Закарпаття, велика кількість людей з усієї області підносили свої молитви за упокій душі їхнього наставника. Представники майже з усіх монастирів краю прийняли участь у богослужінні за упокій душі єпископа Мефодія. Після заупокійної Літургії чин похорону очолили Високопроеосвященніший Марк, архієпископ Хустський і Виноградівський, рідний брат владики Мефодія, а також Високопреосвященніший Феодор, архієпископ Мукачівський і Ужгородський та Преосвященніший Єфрем, єпископ Бердянський і Приморський.

Після богослужінні Преосвященного єпископа Мефодія було поховано на цвинтарі біля храму безпосередньо біля могили преподобного Іова Угольського. Настоятель свято-Петро-Павлівського храму м. Іршави, редактор інтернет-видання "Іршава православна" висловлює глибоке співчуття та молитовну підтримку правлячому архієрею Хустської єпархії Архієпископу Марку, протодиякону Георгію та всім членам родини новоспочилого єпископа Мефодія.

Нехай Господь упокоїть душу новоспочилого єпископа Мефодія в оселях праведників та сподобить його Царства Небесного.

Єпископ Мефодія (Петровцій)

30.Х.1941-13.ІХ.2013 р.

У миру ― Дмитро Іванович Петровцій.

Народився 30 жовтня 1941 р. в с. Приборжавське, Іршавського р-ну, Закарпатської обл.

У 1957 р. став послушником у Троїцькій пустині поблизу м. Хуст, у 1959 р. ― в Почаївській Лаврі, в 1961-1964 р.р. служив у лавах Радянської армії, працював у Віленському Свято-Духовому монастирі.

У 1965 р. поступив до Московської духовної семінарії, у 1969 ― до Московської духовної академії, яку закінчив 1973 р. зі ступенем кандидата богослов’я.

У березні 1969 р. пострижений у чернецтво, 27 квітня цього ж року висвячений у сан ієродиякона, а 14 грудня ― в сан ієромонаха.

У 1973 р. призначений у Свято-Духів монастир. Ніс послуг регента-уставщика хору братії, згодом ― благочинного.

21 грудня 1981 р. призначений духівником братії монастиря й жіночої Свято-Духової обителі при ньому. 30 березня 1990 р. звільнений від послуху у Свято-Духовому монастирі.

5 квітня 1990 р. призначений духівником Свято-Серафимівського монастиря в с. Приборжавське, Іршавського р-ну, Закарпатської області.

В 1979 р. возведений у сан ігумена, 1982 р. ―в сан архімандрита. 30 липня 1994 р. в Свято-Миколаївському храмі Покровського жіночого монастиря м. Києва хіротонісаний у єпископа Хустського і Виноградівського. З 22 листопада 1998 р. знаходився на спочинку. 13 вересня 2013 р. ― спочив у Господі.

Вічна йому пам’ять!