ДУБРІВСЬКИИ МОНАСТИР ЗАПРОШУЄ НА СВЯТО

 26 жовтня у Іоанно-Предтеченському жіночому монастирі с. Дубрівка Іршавського р-ну відбудеться торжество - святкування на честь Іверської ікони Божої Матері названої "Вратарниця". У монастирі знаходиться привезена з Святої Гори Афон копія чудотворного образу.

Кожного року сюди приїздять багато паломників, щоб піднести свої прохання до Небесної нашої Матері і молити її про заступництво.

* * *

 Через Іверську ікону Божа Мати ще раз підтвердила своє бажання бути з нами

 За переказами Святої Гори Афон, образ Божої Матері, відомий як Іверська ікона, вперше явив свої чудеса в царювання грецького імператора Феофіла (IX століття), в часи лютих іконоборчих гонінь . Достовірна ж історія цього образу сходить до XI століття, коли ченці афонської Іверської обителі побачили на морі вогняний стовп, що досягав до неба, і, вражені цим видінням, повторювали лише одне: « Господи, помилуй!» З усіх сусідніх монастирів зійшлися до моря ченці та після ревної молитви побачили, що стоїть цей стовп над іконою Богоматері. Але чим ближче підходила братія до моря, тим далі йшла від них ікона. Тоді зібралися вони в храм і зі сльозами молили Господа , щоб дозволив Він їм отримати нову святиню.

У той час трудився в Іверській обителі старець Гавриїл, який проводив життя у строгості, а духом був простий як дитина. Влітку ніс він подвиг мовчання на вершині неприступної скелі, взимку сходив до братії; одягнений у волосяницю, він був схожий на земного ангела. Йому у сонному видінні явилася осяяна дивним небесним світлом Владичиця і повеліла: «Скажи настоятелю з братією, що Я хочу дати їм Свою ікону, Свій покров (заступництво) та допомогу; потім - іди в море: йди з вірою прямо по хвилях, і тоді всі дізнаються про Мою любов і благовоління до вашої обителі».

Старець передав свій сон настоятелю, і на ранок ченці з кадилами і лампадами вирушили до берега. Під молебний спів братії ступив Гавриїл на воду і, підтримуваний вірою, чудесно пройшов по хвилях як по суші, і прийняв у свої руки святу ікону.

З радістю зустріли її ченці на березі, три дні і три ночі творячи перед образом молебні, а потім внесли її у соборну церкву та поставили у вівтарі.

На другий день чернець, запалюючи в храмі лампади, ікони на місці не знайшов. Вона висіла над брамою обителі. Образ внесли до храму, однак на ранок повторилося те саме.

І знову було видіння старцю Гавриїлу, і звеліла йому Владичиця оголосити братії: «Не хочу, щоб ви Мене охороняли, але хочу Сама бути Охоронителькою вашого не тільки земного, але небесного життя. Випросила Я у Господа милість вам, і аж поки будете бачити ікону Мою у своїй обителі, доти благодать Сина Мого до вас не збідніє».

У вдячній радості вибудували іноки на славу Пречистої храм над вратами своєї обителі і поставили в ньому ікону. Тут образ перебуває і понині. Ця ікона іменується «Портаітісса» тобто «Вратарниця», або «Воротарка»; за місцем явлення в Іверської обителі вона називається Іверською.

Безліч переказів пов'язано з цією іконою. Одного разу якийсь розбійник вдарив її мечем , і тоді з лику Богоматері потекла кров, яка досі видима на іконі. Розбійник покаявся і закінчив своє життя серед братії Іверської обителі, перебуваючи у подвигу суворого посту і молитви. Чимало й інших чудес було явлено від Іверської ікони.

Як говорив великий афонський подвижник старець Паїсій Святогорець, є ще люди Божі, люди молитви, і добрий Бог терпить нас і знову призведе все до ладу ... Добрий Бог влаштує все найкращим чином, але необхідно багато в чому терпіння і уваги ... Те, що відбувається зараз, триватиме недовго. Візьме Бог мітлу! У І86о році на Святій Горі було багато турецьких військ , і тому на якийсь час в монастирі Іверон не залишилося жодного ченця. Отці пішли ... Тільки один чернець приходив здалеку запалювати лампади і підмітати. І всередині монастиря, і зовні було повнісінько озброєних турків, і цей бідолаха, підмітаючи, говорив : «Матір Божа! Що ж це таке буде?» Одного разу, з болем молячись до Божої Матері, він бачить що наближається до нього світла і сяюча Жінка. Це була Матір Божа. Вона взяла з його руки мітлу і каже: «Не вмієш ти добре підмітати, Я Сама підмету» . І почала підмітати, а потім зникла всередині вівтаря. Через три дні пішли всі турки! Матір Божа їх вигнала ... Бог зрештою розставить все по своїх місцях, але кожен з нас дасть відповідь за те , що він зробив у ці важкі роки своєю молитвою, добротою ... Нинішньої ситуації можна протистояти тільки духовно, а не по-мирському ».

Іверська ікона Божої Матері, що знаходиться на Афоні, прославилася багатьма чудесами. Чутка про чудотворний образ через паломників поширилася по всій Росії. Святіший Патріарх Никон (тоді ще Новоспаський архімандрит) звернувся до архімандрита Іверського Афонського монастиря Пахомія (який прибув до Москви за милостинею для афонських обителей) з проханням надіслати список з чудотворної Іверської ікони Пресвятої Богородиці. Афонський чернець Іамвліх написав копію з Іверського образу, і через рік ікона, у супроводі афонських ченців, прибула до Москви. Із жовтня 1648 вона була урочисто зустрінута жителями столиці та прославлена від Господа багатьма чудесами.

Тропарь, глас 1

От святьш иконн Твоея, о Владичице Богородице, исцеяения й цельбы подаются обильно, с верою й любовию приходящим к ней. Тако й мою немощь посети и душу мою помилуй, Благая, и тело исцели благодатию Твоєю, Пречистая.

Молитва

О Пресвятая Дево, Мати Господа, Царице небесе й земли! Вонми многоболезненному воздыханию душ наших, призри с высоты святыя Твоея на нас, с верою й любовию покланяющихся пречистому образу Твоему. Се бо, грехми погружаемии й скорбьми обуреваемии, взирающе на Твой образ, яко живей Ти сущей с нами, приносим смиренная моления наша. Не имамы бо ни иныя помощи, ни инаго предстательства, ни утешения, токмо Тебе, о Мати всех скорбящих и обремененных! Помози нам, немощным, утоли скорбь нашу, настави на путь правый нас, заблуждающих, уврачуй и спаси безнадежных, даруй нам прочее время живота нашего в мире и тишине проводити, подаждь христианскую кончину и на Страшном Суде Сына Твоего явися нам, милосердая Заступница, да всегда поем, величаем и славим Тя, яко благую Заступницу рода христианскаго, со всеми угодившими Богу. Аминь.

За матеріалами газети "Православне Закарпаття"