Церковні новини

Християни залишають Сирію, а її святині захищають студенти

 У швейцарському місті Босеє 8 вересня відбулася організо­вана Всесвітньою Радою Цер­ков одноденна консультація з проблем кризи в Сирії, повідо­мляє Седмица.Ru. У зустрічі взяли участь представники християнських Церков, Руську Православну Церкву представ­ляв голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків Москов­ського Патріархату митрополит Волоколамський Іларіон.

Під час зустрічі з боку пред­ставників сирійських Церков було наведено численні свідо­цтва про страждання, що випадають на долю сирійських християн. Кількість християн­ських сімей, які залишають кра­їну, постійно збільшується, тому існує реальна загроза, що відома своєю багатовіковою християнською історією, Сирія може повністю позбутися хрис­тиянської присутності.

За підсумками консультації учасники прийняли комюніке, в якому відображено загальне бачення ситуації в Сирії та можливих шляхів її вирішення. «Не може бути ніякого військо­вого вирішення кризи в Сирії. Міжнародне співтовариство має з усією відповідальністю підійти до знаходження полі­тичного рішення конфлікту й досягнення миру для усіх в Сирії ― заради порятунку бага­тьох людських життів», ― ска­зано в комюніке.

Тим часом кореспонденти українського видання «Вісті» повідомляють, що на захист давнього християнського міста Маалюля в Сирії стали місцеві студенти. У минулому номері «Церковна православна газета вже писала про захоплення міста терористами. Тут досі роз­мовляють арамейською мовою ― рідною мовою Христа. У місті знаходиться древній монастир святої рівноапос­тольної Фекли, учениці апос­тола Павла.

Уже десять днів молодь перебуває в Маалюлі, щоб спостерігати за бойовиками. Живуть вони в покинутій гос­подарями трикімнатній квар­тирі. «Нещодавно ми закін­чили тримісячні курси військо­вої підготовки й одразу виру­шили сюди, ― розповіли молоді люди. ― Наші батьки не знають, що ми тут. Ми не ска­зали їм, що йдемо воювати, щоб вони не хвилювалися. Тому просимо не називати в газеті наші імена».

Води, електрики і зв'язку в Маалюлі немає. «Ночами ми сидимо при свічках і спимо по черзі, ― сказали молоді люди. ― А продукти нам при­возять солдати». На запитання, чи не страшно їм, відповіли: «Страх зникає у перші місяці війни. У кожного з нас бойо­вики вбили когось із родичів. Тому ми хочемо прогнати теро­ристів з нашої країни».

Військові стверджують, що вже давно могли б звільнити гори навколо Маалюлі за допо­могою важкого озброєння. Але в такому разі постраждають християнські пам'ятники, які є культурною та історичною спадщиною не тільки Сирії, а й усього світу. А цього ніхто не хоче.

Крім звичайних громадян тут залишилися і ченці (у Маа­люлі близько десятка старо­винних християнських церков і монастирів). Але вийти на вулицю вони не можуть. Двері храмів у снайперів завжди на прицілі.

У центрі Болгарської столиці відкрилася православна виставка

 На честь 110-річчя Софій­ської духовної семінарії від­крита ретроспективна фото­виставка, що розповідає про історію цього навчального закладу, повідомляє офіційний сайт Болгарської Православної Церкви.

Для залучення уваги громад­ськості фотовиставка розмі­щена на 20 стендах прямо на вулиці в центрі болгарської столиці, перед будівлею бого­словського факультету Софій­ського університету.

Виставку відкрито на початку нового навчального року, 15 вересня, після служби у кафедральному соборі, в якій взяли участь викладачі та учні Софійської духовної семінарії ім. Іоанна Рильського, а також численні гості.

На виставці представлено близько 200 унікальних фото­графій, документів та архівних матеріалів із канцелярії семі­нарії, Софійської національної бібліотеки ім. Кирила і Мефодія, Центрального архіву Болга­рії, особистих архівів колишніх семінаристів. Вони ілюструють розвиток духовної освіти в Болгарії, її піднесення напри­кінці XIX ст., проблеми у вій­ськові періоди та в роки соціа­лізму, а також життя навчаль­ного закладу сьогодні.

На острові в Адріатичному морі освячено церкву в ім'я святого Олександра Невського

 На острові Святого Стефана в Адріатичному морі 16 вересня освячено храм в ім'я святого Олександра Невського, передає Седмиця.Ru. Подія стала вели­ким святом для всіх Балкан і знову нагадала про особливі зв'язки Сербії, Чорногорії та Росії.

«Храм був присвячений російському князю королевою Югославії Марією Карагеоргієвич у 1938 р. - на згадку про чоловіка Олександра, який дуже любив Росію, і на подяку росій­ським біженцям, що багато зро­били для країни», - сказав митрополит Чорногорський і Приморський Амфілохій. Він підкреслив, що «як князь Олександр Невський явив приклад стояння за віру, так і віднов­лення цього зруйнованого у XX ст. храму явило стійкість сучасних чорногорців».

Цього дня у храмі відбулося Хрещення немовляти, якого нарекли Олександром.

На освячення оновленого храму прийшли сотні місцевих жителів ― цілими сім'ями. У Чор­ногорії свято шанують святині, а храми на острові Святого Стефана ― родові святині жителів. Тому вони не змирилися перед ділками між­народного бізнесу, що перетво­рили острів на місто-готель і виселили у 1959 р. усіх жителів, закривши їм доступ на острів.

Про благоговіння місцевих жителів до християнських свя­тинь говорить і такий факт. Ув'язнені, яких привезли на ост­рів з наказом знести будівлю, після чого їм скоротять терміни, покидали у воду кувалди, коли побачили, що руйнувати їм про­понують Божий храм. «Потім ці кувалди підняли з води, і тепер вони знаходяться як реліквії в головному духовному центрі цього краю ― монастирі Прасквеца», ― розповів голова міс­цевої православної общини Мілорад Джуранович. Він ― представник древнього племені Паштровичів, які жили колись у цьому регіоні, зокрема на ост­рові Святого Стефана.

  

Загострилася криза у відносинах між Афоном і урядом Греції

 Протягом останніх місяців контакти між Священним Кінотом (керуючим органом) Афона і грецькими урядовцями не тільки були практично заморо­жені, а й вступили у стадію небезпечної поляризації, пові­домляє Православіє.Ru.

Остання спроба налагодити взаєморозуміння між Святою Горою та урядом Греції була зроблена у квітня 2013 р. Тоді афонські ченці відвідали резиденцію прем'єр-міністра Греції А. Самараса і провели перего­вори з чиновниками високого рангу.

Делегація Святої Гори Афрн складалася із представників п'яти монастирів: ігумена монастиря Симонопетра Єлисея, ігумена обителі Діонисіат Петра, ієромонаха Никодима з Великої Лаври, ченця Никодима (монастир святого Павла) та ієромонаха Фотія (обитель Гри-горіат). Грецький уряд на пере­говорах було представлено прем'єр-міністром А. Самарасом, заступником міністра закордонних справ К. Ціарасом та віце-міністром фінансів Й. Мавраганісом. Окрім того, на зустрічі був присутній цивіль­ний губернатор Афона А. Касмі-роглу. Офіційно головною темою переговорів стало обго­ворення участі уряду Греції у святкуванні 100-річчя від дня входження Афона до складу Греції (яке відбудеться у жовтні 2013 р.). Проте насправді головним предметом перегово­рів були економічні проблеми (зокрема оподаткування афонських монастирів) і збереження культурної спадщини Святої Гори Афон. Про підсумки пере­говорів оголошено не було, але, судячи з того, що відносини між Священним Кінотом та урядом Греції були після цього прак­тично заморожені, сторони не досягли компромісів з обгово­рюваних питань.

Журналіст порталу новин amen.gr А. Тріандафілідіс пові­домляє, що «в дискусіях між членами Священного Кінота останнім часом усе більше зву­чить інтенсивна критика грець­кого уряду (зокрема й самого прем'єр-міністра Антоніса Самараса)». За його словами, багато ченців прямо говорять про те, що грецька держава не зацікавлена в розвитку відно­син зі Святою Горою.

В інтерв'ю amen.gr член Свя­щенного Кіноту так охаракте­ризував позицію прем'єр-міністра Греції: «Спочатку Антоніс Самарас виявив особливий інтерес до Святої Гори, її бага­тогранного духовного й куль­турного вкладу в життя сучас­ного суспільства. Але потім його ставлення до Афона повністю змінилося (з яких причин ― досі незрозуміло)».

Деякі аналітики у Греції від­значають, що зміна політики грецького уряду стосовно Афона сталася аж ніяк не з іні­ціативи грецьких чиновників. Річ утім,що обплутаною борго­вими зобов'язаннями Грецією фактично керує Трійка міжна­родних кредиторів (Єврокомі-сія, Європейський центробанк і Міжнародний валютний фонд). Саме під зовнішнім тиском приймається багато рішень грецького уряду (зокрема і щодо Святої Гори Афон).

Загострення у відносинах між Афоном і урядом країни, можливо, призведе до того, що запрошення на урочистості з нагоди 100-річчя від дня вхо­дження Святої Гори до складу Греції не отримає прем'єр-міністр А. Самарас.

У центрі полеміки між Свя­щенним Кінотом та урядовими чиновниками, як і досі, залиша­ються два питання: оподатку­вання афонських монастирів і доля центру зі збереження афонської спадщини.

У Тбілісі відбулася прем'єра фільму про грузинського пілігрима

 У молодіжному центрі кафедрального собору Самеба - Пресвятої Трійці 19 вересня відбувся прем'єрний показ фільму «Незвичайний». Стрічка оповідає про сучасного грузинського пілігрима Пату Моісцрапішвілі, який пройшов пішки від Тбілісі до Єрусалима, а також від Нікопсії (давнього міста неподалік від сучасного Туапсе) до Дарубанда (Дербента) - меж грузинських володінь часів святого царя Давида Агмашенебелі.

Фільм режисера Лексо Гелашвілі було знято на студії «Гутані», повідомляє Благовіст-Інфо.

Підготував Олег Карпенко

За матеріалами видання "Церковна православна газета"

08.10.13