суботу, 23 лютого 2013 р.


Дорогі матері! Шановні

представники влади

 та культури. Дорогі учні,

учасники ІІ районного конкурсу

"Таланти багатодітної родини"


З ласки Божої, ми сьогодні мали можливість духовно пережити ці щасливі хвилини, коли в цій залі прозвучало чимало чудових духовних творів. В житті кожного з нас є особливі неповторні хвилини, як величний Божий дар. Радість цих священних хвилин ми мали можливість сьогодні пережити і їх подарили нам таланти наших прекрасних дітей. Спаси Господи вас. Це їм велике спасибі від щирих наших сердець. Висловлюємо всім вам подяку.
Перш за все, хочу щиро подякувати вам, дорогі матері, за прекрасних дітей, яких ви виховуєте з материнською любов’ю. Бо дійсно, саме на ваші плечі лягає основний тягар величезної роботи у вихованні ваших дітей та у розкритті талантів, які дарував їм Господь. Та головне, ви вкладаєте величезну працю у духовне виховання ваших дітей,
Дійсно, як говорять святі Отці Церкви, "ніхто не може навчити духовності і моралі краще, ніж мати" (Інокентій, митрополит Московський).
Всім нам добре відомо, що саме сім’я, материнство та виховання дітей ― ось в чому заключається істинне призвання жінки-матері. Саме від цього святого призвання і перша жінка в історії людства Єва, наша спільна прародительниця, отримала саме величне ім’я Єва, адже воно в перекладі означає "життя". Вона була названа цим чудовим словом "життя", бо вона є матір’ю всіх, що живуть на землі. І так "життя ― це мати" ― ось істинно правильна назва жінки. І саме тому кожний з нас, через все життя проносить в серці і душі образ своєї рідної матері.
Материнство, з християнської точки зору, є самим величним покликанням, недаром у всі часи вважалось за наказання Боже родин, які не мали дітей. Пригадайте ветхозавітні часи, коли перед приходом Месії в світ кожна родина вела свої родословні книги, і молила Бога, щоб удостоїтися великої честі ― стати матір’ю Сина Божого, а родини, в яких не було дітей, вважались серед народу грішниками.
Але слід пам’ятати, що материнство є не лише фізичним, але воно характеризується великими духовними особливостями. Не та жінка є мати, яка тільки народжує дітей, але та, яка виховує їх з ніжною сердечною любов’ю, закладає в їх душі насіння добра, навчає пізнанню Бога і Його святої волі. Тому істинне материнство є істинним початком животворящого світла, тієї ласки і тепла, які дають красоту і радість людського життя. Воно є джерелом того людського щастя, в якому люди справедливо бачать Боже благословення. Воно і для самої жінки є джерелом чистого, високого почитання, якими наше серце звикло оточувати священне ім’я жінки-матері. І так материнство ― є істинне покликання жінки і кінцева мета її освіти. Воно може реалізуватися в плодотворній виховній діяльності жінки. І головне, пам’ятати. любов ― є душею материнства.
Декілька слів скажу і про таланти, які проявили ці милі діти. Пригадайте є євангельська притча про таланти, як Господь дарував 5, 2 і 1 талант, і той, що отримав один талант закопав його і не приніс достойних плодів. Сьогодні під словом талант ми розуміємо, що це слово вживається по відношенню до музики, мистецтва, літератури і таке інше. Алене про це йде мова у Євангельській притчі. У часи земного життя Христа талант ― це була грошова одиниця виміру. Ось людини зробили вклад і їй запропонували реалізувати цю грошову міру, добитися всього, на що вона здатна. Людина може прикласти всі зусилля, і якщо вона наділена особливими Божими дарами, то вона може подвоїти, чи потроїти, той дар, який їй було даровано. Якщо людина має менше дарів, вона хоч чого-небудь досягне. Але людина не може поступати так, як поступив третій чоловік: він побоявся, що те, що закладено в нього, він потратить, чи загубить і буде нести відповідь. І зарив цей талант в землі, тобто відклав в сторону, закопав в землю. А коли прийшов час суду, то оказалось, що всі чогось досягли і тільки він один нічого не досяг. І він був засуджений за те, що побоявся і не вирішив, не мав рішучості. настирливості і нічого не зробив, не рішився ні на що. Тільки та людина досягає, яка має рішучість в досягненні мети, в реалізації своїх талантів. А Бог кожному дає хоча б один талант, головне ― не закопати його. Пам’ятайте, що рішучість є тим мірилом, яке поділяє людей на праведників і грішників. І, звичайно, щоб досягнути мети, і примножити свої таланти необхідні молитва і праця, які були сенсом людського буття у всі часи.
І, накінець, хочу сказати слова подяки представникам влади і працівникам будинку культури за організоване свято. Пригадайте, що минулого року, я виступав з цієї ж сцени, коли проводились перші заходи минулорічні "Таланти багатодітної родини". Пригадую, я сказав слово на тему "Є надія", де, зокрема. говорив, що є надія і буде тепло у цій залі і сьогодні ми бачимо, що моя надія здійснилась і хочу щиро подякувати представникам влади та культури за зроблену роботу.
Залишається щиро всім подякувати і побажати родинного щастя. здоров’я та всіляких благ у житті.

На фото: гора Стримба (художнє фото надано Іваном Костиком).



 














23.02.2013       прот. В. Ігнат.

Немає коментарів:

Дописати коментар