понеділок, 4 лютого 2013 р.


Поняття про Церкву
"Тому, відкинувши брехню,
говоріть кожен правду
ближньому своєму " (Еф. 4, 25)
      Серед багатьох догматичних істин, які відкриває нам Церква, самим актуальним є вчення про спасіння. Причиною такої життєдіяльності вчення про спасіння, ми, віруючі християни, вбачаємо перш за все в тому, що саме якраз "Промислом Божим про "спасіння людей (1 Тим. 2, 4) Син Божий прийшов на землю, щоб всякий віруючий в Нього не помер, а мав Вічне Життя (Ін. 3, 16). Не менш важливим аспектом, який не дозволяє християнину зневажати цією проблемою, необхідно визнати особисту зацікавленість кожного в своєму спасіння. Ще ветхозавітні праотці, патріархи, пророки в спасіння вбачали весь сенс земного життя, живучи вірою в пришестя Спасителя Іісуса Христа. І ця жива віра вмінилася їм в праведність, як вмінилася вона патріарху Аврааму. Ми знаємо, що проблема спасіння завжди цікавила апостолів Іісуса Христа. Вона призвала до життя широку святоотецьку і подвижницьку літературу, практично вона є головним стержнем всього християнського життя.
       Сам Христос перед закінченням Свого земного служіння визначив спасіння людства, як конкретну ціль проповідницько-місіонерської діяльності Своїх учнів, а в їх лиці всієї Церкви. "Ідіть же по всьому світу та проповідайте Євангелію всякому творінню. Хто увірує й охреститься, той буде спасенний; а хто не увірує, той буде осуджений" (Мк. 16, 15-16). ― говорить Спаситель.
       Справа спасіння людського роду є головною ідеєю Святого Письма. Домостроїтельство Боже про спасіння людства полягало в тому, що Небесний Отець послав у світ Сина Свого Єдинородного, Котрий і заснував на землі Новозавітню Церкву. Єдина, Свята, Соборна і Апостольська Церква, є цілий містичний організм ― Тіло Христово. Господь наш Іісус Христос, воплотившись на землі від Духа Святого і Марії Діви і сприйняв в Свою Божественну Іпостась не тільки людську природу Іісуса з Назарету, але і людське єство у всій його повноті, іскупив Своєю смертю гріхи всього людського роду, воскресив, возніс і посадив з Собою одесную Бога і Отця, обновив, обожив всю людську природу. Обновлена, безгрішні і обожена людська природа, що перебуває в Христі і отримує від Нього нове життя і є Єдиною Церквою.
       Єдність Церкви, по вченню протоієрея Сергія Булгакова, "есть аксиома учения о Церкви, которая самоочевидна всякому христианину". І це зрозуміло. Якщо Церква є Тіло Христово (Єф. 1, 23), а кожний з нас віруючих християн є живою клітиною Єдиного організму, то по своїй природі, вона неподільна. Святий апостол Павло питає: "Чи ж Христос розділився?" (1 Кор. 1, 13). Христос не розділяється. а це означає, що неподільною повинна бути і Церква ― Його Тіло. Церква, по вченню ап. Павла, є "стовп та основа правди" (1 Тим. 3, 15), тобто опора, захист правди. Як така, вона по суті, може і повинна бути тільки єдиною, як і Христова істина може бути тільки одна. Все інше, що хоча б в малій мірі не згідне з нею. буде або помилкою, або неправдою. Якщо, згідно з аксіомою, найкоротша відстань між двома пунктами є пряма лінія, то кожна інша лінія буде ламаною, або кривою. Так і Церква Христова, яка оберігає і огороджує одну істину, є в дійсності тільки одна, яка вказує прямий і вірний шлях в Царство Боже. Всі ніші шляхи до пізнання Бога, які пропонують багато сучасних новоявлених сект є кривими дорогами, що не приводять християнина до вічного спасіння.
        Перед віруючими християнином стоїть завдання ― визначити ознаки Єдиної, Істинної Церкви Христової. І це перш за все необхідно зробити для того, щоб зберегти себе і своїх ближніх від згубного впливу багатьох різних неправильних  вчень, що видають свої безблагодатні зібрання за істинну Церкву.
Всі помилкові думки про Церкву виникають по тій простій причині, що багато людей сьогоднішньої епохи не правильно розуміють головну істину вчення Христового ― про спасіння людини. Господь заповідав нам спасатися не поодинці, а спільно, допомагаючи один одному на цьому шляху, складаючи одну духовну сім’ю, одне благодатне царство добра ― Церкву Христову. З’єднуючись в дусі істини і Любові, ми з вами становимося Церквою по мірі того, як виконуємо в нашому житті Заповіді Божі. Таке визначення Церкви дає і митрополит Філарет (Дроздов) у Пространному Християнському Катехізису. Він зокрема говорить: "Церковь есть от Бога установленное общество человеков, соединенных Православною верою, законом Божиим, священноначалием и Таинствами".
        Церкві Своїй Господь дарував все необхідне для спасіння людини: пастирів, православну віру та благодатні Таїнства.
 
       Вашій увазі пропонується переглянути низку художніх фотографій
Івана Костика

 
 



 
4.02.2013                                прот. Василій Ігнат

Немає коментарів:

Дописати коментар