четвер, 7 лютого 2013 р.



Гріх ― порушення законів життя

 

Гріх ― таке звичайне і таке поширене явище. Він більшою чи меншою мірою позначається на кожному з нас, проте дуже багато віруючих людей не мають найменшого поняття про його справжню природу. А правильне розуміння гріха конче потрібно для нашого правдивого розуміння християнства. Гріх не є щось маловажне, від чого можна було б відмахнутися. Його не можна розглядати, як тимчасовий відступ у процесі духовного зростання. Разом з тим, гріх не можна вважати просто за людську слабкість.
Кожна людина народжується у цей світ з властивим їй гріхом, про що власне висловив ще  пророк Давид "і в гріхах породила мене мати моя". І це дійсно так, адже кожна маленька дитина на руках матері має гріховну природу не через якийсь неправильний вчинок, а по своїй природі, бо у всіх нас живе та порушена природа Адама з моменту гріхопадіння. Суть гріхопадіння полягала в тому, що наші перші праотці, піддавшись спокусі, перестали сприймати заборонений плід як предмет заповіді Божої. Переступивши межу покладеною заповіддю Божою, людина відхилила свою душу від Творця і гріх став стіною між Богом і людиною, яка є творінням Божим. Через порушення єднання завершився приплив Божественного життя і людина відпала від "дерева життя", тобто від любові Божої, а через гріх у світ ввійшла смерть. З того моменту гріх охоплює всі сторони нашого життя. нашого існування, нашого буття, яке завершується смертю. І саме тому, у світ приходив Ісус Христос, щоб спасти рід людський від рабства гріха, прокляття і смерті.
Згідно православного вчення, гріх ― це порушення законів життя, а закони життя полягають не в тому, щоб успішно прожити його, як вважає наш з вами сучасник. Жити означає поступово ― відкритістю душі, вірністю законам життя та свого високого звання християнина ― з’єднуватися до життя Самого Бога, тобто бути святим і довершеним. Тому що іншого життя в повному. справжньому сенсі слова не має: є просто існування, а життя можливе тільки в Бозі. І лише наскільки ми з’єднуємося у цьому житті з Богом, ми можемо стверджувати про те, що ми живі. Всі інші форми життя закінчуються зі смертю тілесною, розумовою, а вічне життя і безсмертя можливе тільки в Бозі. Життя почуттів і волі ― все прийде до кінця, коли пожне нас смерть. І тільки вічне життя, до якого нам дана можливість долучитися уже на землі, дарує нам повноту життя.
Хто порушує одну заповідь ― порушує весь закон, бо порушуючи її, ми переходимо через рубіж, межу. Або ми у рабстві служіння гріху, або на боці боротьби з гріхом і устремління до повноти життя, до обітованої землі. Ось чому святі не вважали, що є гріхи малі і гріхи значимі. І народна мудрість говорить ― малі гріхи ведуть до пекла. Тому те, що нам здається є малим порушенням закону любові, святі подвижники оплакували немовби здійснили вбивство. Недаром гріх, як і пожежа, починається з малої іскри, але знищує все живе. Святі знали, що порушивши закон життя. людина переходить рубіж і опиняється на другому боці ― в країні і "сіні смерті". Цим пояснюється те. що апостол Павло разом зі святим Сімеоном Новим Богословом говорять: «Поки ми у Христі ― ми поза гріхом і як тільки ми випадаємо з того єднання з Христом ― ми у владі гріха».
Особливого поширення гріх набув у наш час. Сьогодні тільки й чуємо про його страшні наслідки, зокрема серед молодого покоління. Ще два десятиліття тому не було й мови про поширення наркоманії, СНІДу, розпусти, алкоголізму, куріння серед молоді. А зараз, на жаль. це звичне явище навкруги навіть серед дітей. Потрібно ж було дійти до такого стану, коли лікарі зобов’язані сьогодні проводити медичні огляди дітей та підлітків щодо вживання наркотиків, захворювання на СНІД і т.д. Звичайно, чимала відповідальність лежить і на батьках, які в пошуках насушного хліба сьогодні перебувають у далеких краях, а їх чада пропадають в страшних гріхах розпусти і духовного занепаду. Хіба не настав час духовно відродитися та позбутися гріховного рабства, бо завтра може вже бути пізно? Хіба не настав час прислухатися до голосу нашої совісті, яка кличе всіх нас поступати гідно нашого високого звання християнина? А на цьому шляху Господь заповідає нам "бути мертвими для гріха, а живими для Бога". Господь зве нас до покаяння, до оновленого святого життя. Господь зве нас змінити наше грішне життя.

Встановлення панікадил у храмі св. апостолів Петра і Павла м. Іршава.

 

 




07.02.2013      Протоієрей Василій Ігнат

Немає коментарів:

Дописати коментар