ІРШАВА ПРАВОСЛАВНА

Великодня писанка

Пасхальні дні! Як багато прекрасних, невимовно приємних спогадів пробуджують вони, скільки дають чистих і світлих надій? І особливою радістю в ці дні завжди надихає нас Великодня писанка. Недарма нашу цифровану писанку в народі називають святою. На Великдень її дарують маточки своїм хрещеним діточкам. Збираючись на святковій пасхальній вечірні в храмі, священнослужителі й прихожани обмінюються пасхальними яйцями.

А має вона свою цікаву історію. З давніх давен у багатьох народів стародавнього світу, в тому числі і у євреїв, особливо серед бідних верств населення, був звичай дарити крашені яйця знайомим, друзям і покровителям в день їх народження і в день Нового року. Це сприймалось як вираження радості і виявлення поваги від людей, які не мали змоги приносити більш дорогоцінних подарунків.

Святе Предання говорить, що після Воскресіння Іісуса Христа і Його Вознесіння на небо свята жінка-мироносиця Марія-Магдалина проповідувала Слово Боже і з цією метою вона відвідувала різні міста Римської імперії. Одного разу вона побувала в Римі і відвідавши імператора Тиверія, подарувала йому червоне крашене яйце, сказавши йому: «Христос Воскрес». Разом з тим вона розповіла імператору про хресні страждання Господа і звинуватила Пілата в несправедливому осудженні Іісуса Христа на хресні муки, страждання і смерть. Після приношення святої Марії-Магдалини ввійшло в звичай і стало традицією у християн дарити одне одному червоні яйця на спогади про Воскресіння Христове. Таким чином, Пасхальне яйце, стало символом Воскресіння Христового. Адже і звичайне яйце курки ― це теж своєрідний символ відродження: воно, неначе неживе з погляду, береже в собі нове життя.

В стародавній історії слов'янських народів, на думку сучасних науковців, писанка має справді дуже давнє походження і її поява пов'язана із зустріччю весни. Було це свято ще за часів язичницької культури наших предків святом радості, перемоги життя над смертю, весни ― над зимою. Символіка писанки ― радість і такою вона донеслась і до наших днів.

З прийняттям християнства на Київській Русі в X столітті писанка втратила своє колишнє значення і набула нового, що пов’язане з Великодніми святами. А народні традиції в написанні писанки ― невичерпне джерело краси. Відомо, наприклад, що талановитий механік самоучка, Іван Петрович Кулібін підніс імператриці Екатерині II у виготовлену ним пасхальному яйці цілий годинниковий механізм, який музикально вигравав тропар свята Воскресіння Христова.

Неповторимою красою виділяються шедеври і знаменитої ювелірної фірми Карла Фаберже. Більш ніж за два десятиліття виготовляла ця широковідома ювелірна фірма спеціально для царської сім'ї чудові пасхальні яйця із золота, платини та інших дорогоцінних каменів, які і сьогодні зворушують кожного своєю красою і фантазією.

Привожу опис деяких з них.

Мініатюрний паровозик із платини з брильянтовими парами рубіновим ліхтарем тягне п'ять таких же маленьких золотих вагончиків з віконцями з чорного хрусталю. Модель, що заводиться ― це точна копія першого транссибірського експресу ― вкладується в масивне срібне яйце, в центрі якого вигравірувані карта Російської імперії і схема «Великої Сибірської залізнодорожньої магістралі».

Таке пасхальне яйце подарував імператор Микола II жінці імператриці Олександрі Федорівні на Пасху в 1900 році. Сьогодні воно зберігається в музеї Московського Кремля.

Натискаєш на маленьку кнопку ― і над виконаним в стилі бароко годинником, що прикрашений брильянтами, рубінами, перлами піднімається золота грата і на верхівці яйця появляється співаючий і хлопаючий крилами півник.

Яйце-годинник, що обертається, задумане як вічний храм любові, Всередині колонади ― два литих платинових голубки, чотири срібні золочені херувими, які символізують царських дочок, що вінчає золоте яйце ― алегоричне зображення наступника...

Ці пасхальні подарунки Миколи II матері і жінці сьогодні знаходяться в колекціях Форбса Мегезим в Нью-Йорку та королеви Великобританії Єлизавети II.

Ці, та багато інших унікальних шедеврів мистецтва належали в свій час царській династії. А сьогодні тільки 10 із 48 відомих шедеврів пасхальних яєць збереглися в Росії, інші знаходяться в зарубіжних музеях та особистих колекціях у всьому світі.

І в нашому краї, в свій час було прекрасно розвинуте мистецтво писанкарства,яке в останні десятиріччя загальмувало свій розвиток. У кожному населеному пункті існував свій місцевий дух писанки, так би мовити, своє обличчя. При цьому кожна майстриня мала свій особистий стиль, який відрізняє її витвір комбінацією форм, реалізацією різних елементів декорації, введенням додаткових деталей. Сьогодні відбувається нове відродження писанки.

Пасхальні яйця, або писанки, малюють, як правило, в червоний колір, як символ радості, мужності, любові, але іноді їх розкрашують і в інші кольори, покривають рослинними чи геометричними орнаментами, зображають ікони Воскресіння Христова, Божої Матері, святих, різні види храмів та монастирів.

Є також різні види техніки оздоблювання яєць. Особливо традиційною переважає в нас воскова техніка оздоблення.

Кожна писанка вміщує в себе світлий настрій святості та духовної краси і чистоти. Отож, даруйте одне одному писанки. Подарована писанка ― то подарована радість, щирість, доброта та любов. А її так бракує всім нам у нашому повсякденному житті.

На фото: роботи Фаберже: