ІРШАВА ПРАВОСЛАВНА

"Є багато ще й іншого, що сподіяв Ісус,

― та якби оте все поодинці записати, то,

гадаю, і самий світ не вмістив

би написаних книг"

(Ін. 21, 25).

З любов′ю до духовної спадщини святих Отців Церкви.

"Спочатку більше займайтеся читанням

святоотецьких писань.

Коли ж вони навчать тебе читати Євангеліє,

тоді уже переважно читай Євангеліє"

(святий єпископ Ігнатій Брянчанінов).

Мій любий читачу! До тебе звертаюсь я в надії, що ти віриш в Бога, відчуваєш подих Його благодаті і чуєш Його голос, який звертається до твоєї душі. І якщо не обманює мене моя надія, подумаємо разом над записаними мною думками.

"Краще пізніше, ніж ніколи", ― таке моє почуття, коли я починаю робити ці записи. Я багато чого бачив, зустрічався з багатьма духовними особами, жадібно черпав знання зі сторінок багатої богословської літератури. І тому у мене величезний борг перед моїми духовними чадами і необхідно зробити спробу, щоб його віддати.

Можливо мене так і не зрозуміє наш сучасник, можливо, мені важко писати не тому, що я не знаю, про що писати, а тому, що я не знаю, як писати. І, дійсно, як виразити незбагненні і божественні речі своєю мовою? Мої слова подібні смертній тіні, а потрібно писати про нетління і безсмертя, як сказав один з християнських подвижників.

"В нашу епоху більшість людей освічені по-світському і мчаться з високою швидкістю. Але по скільки у них не має страху Божого ― а "початок мудрості ― страх Господній, добрий розум у всіх тих, що його плекають" (Пс. 110, 10), то у них не має гальм, і з такою швидкістю, без гальмування, вони закінчують гонку в пропасті," ― говорить блаженний старець Паїсій Святогорець.

Ми живемо в тривожній дійсності, а реалії сьогоднішнього дня свідчать про те, що ми живемо, можна навіть сказати, в "безумному світі", де відсутня всяка мораль, не говорячи вже про християнську, де в силі не людські закони, де брат грабує брата, де брехня і обман стали нормою поведінки сучасної цивілізованої людини.

Наше життя все більше пронизано культом насилля, жорстокості, зради, розпусти. Єдине, що сьогодні пропагується і нав’язується суспільству всіма засобами масової інформації та телебачення ― це життя за грубими пристрастями, егоїзму, любов до задоволення всіх прихотей і розваг будь-якою ціною. Традиційна християнська мораль та культура не тільки відкидається. забувається, але іноді й не сприймається, осміюється, як дещо таке, що давно віджило і зовсім не потрібне. І в той же час сучасній людині посилено нав’язується неоязицтво, чорнокнижжя, лжерелігія, лженаука; процвітає астрологія, окультизм, нові сатанинські секти. Без перебільшення можна сказати, що майже весь світ орієнтується і живе за принципами брехні та омани.

У всіх країнах бачимо бурю, велику розгубленість та сум’яття. "Нещасний світ ― нехай простре Бог Свою руку ― кипить як сковородка ", стверджує згаданий афонський подвижник.

Сьогодні всі ми змушені вирішувати не тільки проблеми, які залишені нам у спадщину минулим ХХ сторіччям. Нове століття, що наступило, приносить нам і нові виклики. На них звернув увагу і покійний Святійший Патріарх Московський і всієї Русі Олексій ІІ. В інтерв’ю агентству "Франс-Прес". Він зокрема заявив: "Серед викликів ті, що кидаються у вічі: різке соціально-майнове розшарування народу, втрата особистого позитивного морального ідеалу, штучне викривлення життєво важливих цінностей, небувалих масштабів системна духовно-моральна криза людини, сім’ї і суспільства, які викликані цілим рядом причин, серед яких наслідки антирелігійної пропаганди пострадянських часів.

Не останнє місце в ряді викликів, з якими зіткнулась наша Церква в посткомуністичну епоху, займає і проблема секуляризації… В політиці, економіці. масовій культурі уже сьогодні утверджуються власні правила і норми, які протирічать християнським заповідям і перекручують їх".

Все це лише сприяє утвердженню лавини зла і ще більшою робить її. Всі ми зобов’язані прийняти певні заходи у відношенні освіти, виховання, виправити дещо, але ми робимо ще гірше своїми дуже часто не виваженими діями та власною байдужістю. Особливо турбує байдужість християн, адже як стверджує о. Олександер Єльчанінов: "Безразличие верующих страшнее неверия". Тепер "зло стало сніжною лавиною і скочується донизу. Тепер для того, щоб знищити лавину зла, необхідний бомбовий удар". Разом з тим, за скоєне зло приходиться дорого платити, адже за гріхи буде наказання Боже. Всі засоби масової інформації кожний день інформують нас про страшні катаклізми в природі, духовну деградацію людства, війни, злочинність, корумпованість, тощо.

Де ж вихід з важкого становища? А вихід дійсно можна знайти. Православна Церква ось уже дві тисячоліття вказує людству правильний шлях до спасіння. Вона вчить нас, що суть християнства полягає в тому, що воно звертається до кожного і ставить перед нами головне завдання: змініться ви самі і тоді зміниться навколишній світ, що оточує вас. Подібно "блудному сину" нам необхідно "прийти в себе" і повернутися до Небесного Отця, повернутися в лоно Православної Церкви.

Саме Православна Церква володіє величезним духовним багатством, яке і відкривається нам в творіннях Святих Отців. На рубежі третього тисячоліття нам необхідно осягнути і оволодіти цією величезною духовною спадщиною. Сьогодні не має необхідності щось нове відкривати для себе. необхідно повернутися до спадщини минулого, яким володіє Православна Церква. Недаром наш сучасник, митрополит Сурожський Антоній, рекомендував своїм духовним чадам на протязі п’ятнадцяти років читати Творіння Отців Церкви для того, щоб осягнути основи духовного життя, життя в дусі євангельського вчення.

Шановний читачу! Твоїй увазі пропонується низка статей "Отці Церкви". В своїх публікаціях бажаю викласти історію формування святоотецької писемності з апостольських часів, богословські тенденції, які мали місце в історичному розвитку і їх значення для нашого сучасника. Я хотів би, щоб була зрозуміла та богословська і духовна перспектива, яка не втратила своєї актуальності і для нашого сучасника, яка відкривається нам у величезній святоотецькій спадщині.

Художнє фото храмів с. Данилово, с. Сокирниця.

Автор: Олександр Осійський.