Бережіть красу золотих Карпат

    

       Весь "видимий" і "невидимий" світ є творінням Божим. Це дивовижний земний світ у всій красі, який оточує нас і все в ньому наповнено життям. Багатий і різноманітний світ Божий! У цьому величезному світі існує дивний та гармонійний порядок, встановлений Богом у законах природи, який свідчить, що гармонія світу створена любов'ю Божою. Увесь цей світ Бог створив для життя і на користь людям - для кожного з нас.

     Карпати...                                        

     Благословенний Богом чудовий край зелених гір, древніх пралісів, могутніх дубів, вікових буків, красивих ялин та сосен, де ростуть цілющі трави, золоте коріння яких лікує хвороби, дарує сили. Це край древніх легенд та прекрасних людей. І цю благословенну землю, яка знаходиться в географічному центрі Європи, Господь дарував нашим предкам. За збереження її краси відповідальність покладена і на нас.

     Чимало заповідників, природних парків та замовників, чимало пам'яток природи знаходиться саме в Карпатах. А заповідник — це заповідане, недоторкане місце, це заповідь нам та прийдешнім поколінням оберігати красу рідної землі. Саме в Карпатах є значна частина видів рослинного і тваринного світу України, занесених у Червону книгу. Зокрема, з 85 видів тваринного світу —29 видів у Карпатах; а з 151 виду рослинного світу — 52 види. А чимало в цих лісах росте дорогоцінних порід дерев, білих грибів, малини, неповторних квітів…

     Станом на середину 2011 року природно-заповідний фонд Карпат включає 457 територій та об'єктів місцевого і загальнодержавного рівня загальною площею 176841,2 га, яка досягла 13,8 % загальної площі області. Із них 34 території мають загальнодержавне значення. Це відповідає показникам розвинутих країн Європи та значно перевищує середньоєвропейський показник (близько 8%). Серед цих територій та об'єктів природно - заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення можна виділити Карпатський біосферний заповідник (м. Рахів), Національний природний парк "Синевір" (с. Синевир - Остріки, Міжгірського району), Ужанський національний парк (смт. Великий Березний), Національний природний парк "Зачарований край" (Державне підприємство "Загатянське" ЛТ, Іршавського району). Ці території та об’єкти природно - заповідного фонду охоплюють значні території семи районів краю. Крім того є у краї природні заказники місцевого значення (ландшафтні, лісові, ботанічні) та чимало пам'яток природи і т.д.

     Заповідник та національні парк мають світове визнання. Зокрема природний об'єкт "Букові праліси Карпат", що входить до складу Карпатського біосферного заповідника та Ужанського Національного парку внесено до Списку всесвітньої природної і культурної спадщини ЮНЕСКО. Природний комплекс гірського озера "Синевир" визнано одним із семи чудес України.

 

      Природа Карпат радує серце своєю неповторною красою та служить людині. Адже за добре ставлення до неї природа платить добром людям. Але якщо будемо бездушно знищувати її — нехай людина звинувачує саме себе, бо без її дарів не прожити людині у світі, зокрема без кисню. "Фабрикою кисню" та "легенями Європи" називають карпатські ліси, а 60% кисню у світі людство отримує саме від лісу.

     Ліс завжди насторожі, коли у нього приходить людина. Він мовчить, бо не знає, з  добром чи зі злом вона прийшла до нього. Сьогодні часто приходять люди у ліс з пилами, та пиляють без розбору віковічні праліси... І з сокирами, які калічать молоді деревцята... Сумом наповнено людське серце, коли бачиш, як бездушно знищують багатство лісів Карпат, як спалюють їх красу... Але для того, щоб край залишався "легенями Європи", необхідно заборонити масову вирубку віковічних лісів Карпат, особливо дуба, бука, липи, черешні та інших дорогоцінних порід. За останні роки бездушного відношення до лісових багатств Карпат вирубані значні площі дорогоцінних порід деревини. І це ми бачимо  повсюди неозброєним оком. Вважаю, що  користі народу від такої діяльності мало, адже чи не знищена сьогодні деревообробна промисловість краю, де колись працювали десятки тисяч людей? І це потрібно робити сьогодні та приймати рішення, щоб не залишились Карпати без лісів, бо завтра може бути вже пізно. Нашим краянами необхідно турбуватися про збереження краси вічно зелених Карпат, щоб на нашій землі не залишились острівці заповідників та парків, з горами без лісів. А для цього слід сприяти появі нових заповідників, насадження молодих лісів на місці зрубаних і т.д.

      Неодноразово у своїй пастирській діяльності доводилося мені вести мову про збереження природи в пресі , під час проповіді. Іноді можна побачити і у нашому невеличкому містечку, як знищують зелені насадження та ламають знову висаджені деревцята вже досить дорослі діти, коли вони знаходяться в алкогольному, а може бути і наркотичному стані. Завжди намагаюся звернути увагу батьків на негідні вчинки дітей, зупинити їх, та закликаю до належного виховання своїх чад - навчати дітей берегти красу природи рідного краю. Але якщо іноді і можна побачити негідні поступки щодо відношення до природи з боку дітей, однак дивує, що і дорослі часто забувають про свою власну відповідальність, бо і самі часто цим грішать. Особливо узбіччя річок Іршавки та Синявки усипані сміттям, пластиковими та скляними пляшками, уламками будівельних матеріалів і т.д. І ми, на жаль, забуваємо, що через водоносні пласти ця нечистота може потрапити і до нашої власної криниці, з якої і ми п’ємо воду. А потім дивуємося звідки виникають такі страшні і невиліковні хвороби, які часто є причиною загрози людського життю, причиною непоправних втрат.

      Пригадую, як після чергового підняття рівня води в Іршавці, під час освячення в день Хрещення Господнього всі кущі та деревцятка на березі річки були вкриті лахміттям целофанових мішочків, засмічені пластиковими пляшками, різним непотребом і т.д. І це, повірте, зроблено руками дорослих людей, нашою байдужістю і безвідповідальністю щодо відношення до природи.

      Часто мені доводиться бувати у навколишніх лісах під час "тихого" полювання по гриби. Картина не з кращих: ліси знаходяться в загрозливому стані. Місцями, де раніше ріс ліс, сьогодні залишилися лише пні майже  чи не в повний зріст людини, які часто заросли  чагарниками. Але з подивом можна побачити у лісі часто-густо купи сміття, ті ж пластмасові та скляні пляшки... і, повірте, всі ці неподобства у лісі зроблені не дитячими руками. А зробили це дорослі, які забувають про свою власну відповідальність, мораль, обов’язки, хоча дуже часто звикли говорити про порушення своїх прав.

      Кожний з нас намагається вдома підтримувати чистоту і в той же час, викидаючи сміття на узбіччя річки, дороги чи лісу, ми завдаємо природі величезної шкоди, а весь цей непотріб гниє, є отравою і загрожує власне здоров’ю кожного з нас. Чи не настав час зупинитися нищити природні багатства, адже таке безвідповідальне відношення до природи може обернутися загрозою нашого життя. Пригадаймо, що ще на зорі людства у раю Бог заповідував людині "доглядати" його .

      Бережіть природу! ― древня істина. Бо тільки оберігаючи її, ми зможемо позбутися потопів, зсувів ґрунтів та інших катаклізмів, які часто відбуваються в природі саме з нашої вини. Бережіть красу "золотих" Карпат ,бо без них ми не будемо мати майбутнього і самі прирікаємо себе до цього. Гармонія і краса світу, створена любов’ю Божою, і людина покликана, щоб "порала його та його доглядала" (Бут. 2, 15). І на нас лежить відповідальність перед Богом за збереження краси рідних золотих Карпат. Будемо триматись однією рукою за край ризи Господньої, а другою ― за красу природи навколишнього світу, адже "краса врятує світ". Та пам’ятаймо, що "видима" природна приводить всіх нас до пізнання "невидимого" Бога, до "віри в Творця неба і землі". І якщо ми будемо любити Бога, як говорить одна з головних Заповідей та жити духом євангельського життя, за законами Божими, ми зможемо щиро полюбити і світ Божий та будемо жити з усіма в злагоді, любові і радості і з нами буде Сам Бог.

20.ХІ.2012 р.                     Протоієрей Василій Ігнат,
                                          настоятель свято – Петро -
                                          Павлівського православного
                                          храму м. Іршави.