Прочитайте дітям

Незабудка

(Легенда)

Коли Господь Бог створив світ, почив від трудів Своїх, то покликав до Себе першого чоловіка ― Адама, і при ньому дав ім’я кожній тварині; потім поставив перед собою рядами всі рослини, став посеред них, і кожному дереву, квітці, травці, билинці говорив підряд його назву і для чого вона призначена, до того часу, поки вони запам’ятовували всі.  

Тільки одна квіточка стояла безмовно у великому збентеженні. Піднявши на великого Творця свої блакитні оченята і відкривши Йому своє золоте серденько, вона у блаженному захопленні все позабула, крім Творця, і не могла нічого запам’ятати. 

Опустивши в землю квіти і бутони блакитна квіточка залилася рум’янцем бентеження і благальним голосом пролепетала: “Господи! Батьку всього творіння, пробач мені, я не могла відірвати від Тебе очей моїх і позабула саму себе. Якщо Ти забажаєш повторити мою назву, я ніколи її не забуду”. 

 Творець неба та землі, поглянувши з любов’ю на цю квітку, вимовив:“Вини нема в тому, що ти забула саму себе, Мене ти тільки не забудь”, і пішов. Квітка так і залишилася в блаженному стані божественного захоплення, зробилася улюбленицею усіх і кожного... 

Господь нагородив її за любов до Себе прекрасним ім’ям Незабудка.

Вклади і ти в своє дитяче серце заповіти Господа, дані незабудці: “Мене ти тільки не забудь”.    

 

                                                      Запам’ятай!

Про сім’ю

(Народна мудрість)

Хто батьків шанує, той повік не загине.

Материнська молитва з дна моря виймає. 

Без батька напівсирота, а без матері і весь сирота.

Нема такого дружка, як рідна матінка, та рідний батенько.

Батьківське благословіння у воді не тоне і на вогні не горить.

Братня любов міцніша кам’яних стін. 

Вся родина разом, так і душа на місті.

Світ ― творіння Боже

Все, що ми бачимо: небо, сонце, місяць, зірки, хмаринки, землю, на якій ми живемо, повітря, яким дихаємо, ― і все, що на землі траву, дерева, гори, ріки, моря, риб, птахів, звірів, тварин, і на кінець, людей, тобто нас самих ― все це створив Господь. Світ є творіння Боже.

Ми бачимо світ Божий і розуміємо, як він красиво і мудро побудований. Ось, ми на лузі. Над нами високо розкинулось шатром голубе небо з білими хмаринками. А на землі густа зелена трава, засіяна квітами. Серед трави чути скрекіт різних комах, а над квітами порхають метелики, літають бджілки. Вся земля тут схожа на великий красивий килим. Ні один килим, зітканий руками людини, не порівняється з красою Божого лугу.

 Художнє фото Андрія Світлинця:

 

 

  

Художнє фото Олександра Дурди:

            09.04.2013                                        Прот. Василій Ігнат