Презентація книги
Василя Шкірі
З давніх давен живе казка серед нашого народу. Бо
у ній реальність переплітається з вигадкою, а життя виграє всіма барвами
кольорів, і скільки за словом ще недомовленого! Адже всі ми родом з дитинства.
І залишається у пам’яті ці неповторні миті, коли, не зводячи з дідуся чи бабусі
очей, дитина слухає казане ― слухає казку. Бо у ті стародавні часи люди були
працьовитими, де всюди був лад, де родина дотримувалась усіх стародавніх
традицій та звичаїв. Дітей змалку привчали, як і годиться, до молитви і праці.
І це задавало лад у сім’ї і було як щось само собою зрозуміле. Бо сім’я ―
основа життя, і саме в ній формується неповторна особистість. Сьогодні ці
древні родинні традиції, на жаль, втрачено. І саме тому всюди нам нав’язують
страшні реалії сьогоднішнього дня: жорстокість і невігластво, пропагують ідеали
та владу темних сил і ми немов би опиняємося в дрімучих часах древнього язичництва.
Бо принцип добра, як головний у виховному процесі, сьогодні майже втрачено.
Серед знаних і відомих краян всім нам добре відоме
ім’я Василя Шкірі, знаного казкаря карпатських гір. Вже більше двох десятків
літ творить він власні казкові світи. А герої його дитячих творів живуть поруч
з нами, вони вчать нас бути сміливими і мудрими, долати перешкоди і біди і
головне ― не забувати про добро. І все це золотою ниткою проходить через безліч
його казкових героїв, які творять на землі добро. Про це ще ми скажемо.
Цими днями в читальній залі Закарпатської обласної
бібліотеки для дітей та юнацтва з нагоди свята нової книги відбулася
презентація збірки казкових оповідань, повістей "Чупакабра" Василя
Васильовича Шкірі, яка нещодавно побачила світ у Всеукраїнському державному
видавництві "Карпати".
У залі зібралось чимало добре відомих у нашому
краї письменників: Андрій Дурунда, Юрій Шип, Володимир Товтин, професор Сергій
Федака, доктор мистецтвознавства Іван Хланта, редактор Всеукраїнського
державного видавництва "Карпати" Борис Кушнір та інші.
А від представників Іршавщини прийшли привітати
Василя Шкірю відомі постаті: журналіст Михайло Ісак, художник Василь Ловска,
вчитель і поет Іван Шмулига, протоієрей Василій Ігнат, гуморист-сатирик Юрій
Мельник, режисер-постановщик Василь Філеш, музично-драматичний театр
"Пролісок" Іршавського районного будинку культури, який представляла
Любов Філеш та інші.
У залі підготовлена виставка творів Василя Шкірі,
чимало газетних публікацій, тощо. Вже більше двох десятків літ творить він
власні казкові світи. Серед видань необхідно відмітити твори "Сльоза
лелеки", "Як осел вогонь сховав", "25 казочок для маленьких
діточок", "Розбиті серця", "Три бажання", "Візок
казок", "Пригоди Білявчика", "Король жебраків", "Небезпечна краса",
"Стежина", "Іван Сила і брати розбійники", "Михайлик
–Насміхайлик", "Майстер Нехай",
"Пригоди поштарика". Ведуча урочистого дійства Інна Хмара ―
заступник директора Закарпатської обласної бібліотеки для дітей та юнацтва,
відкрила захід, представивши відомого закарпатського письменника-казкаря,
журналіста, члена Національної спілки письменників України Василя Васильовича
Шкірю та розповіла про його творчий, літературний шлях.
Казки Василя Шкірі впізнавані. Попри свою. на
перший погляд простоту і мудрість, вони образні і дотепні. Зокрема, учні 2Б класу
ЗОШ І-ІІІ ст. №12 м. Ужгорода (вчитель Трофименко Марія Михайлівна) із
задоволенням прочитали і продемонстрували загадкові сни однієї з ранніх книг
автора "Зайчикові сни".
Жваво почалося обговорення нової книги Василя
Шкірі "Чупакабра". Хочу звернути увагу на оповідання "Добре
слово". В ньому зображується та вічна боротьба між Богом і дияволом за
серця людські, боротьба між добром і злом. Із народних передань усної творчості
автор зображує слуг лукавого диявола, які сидять на лівому плечі людини: дух заздрощів
(хвалиться, що спалив копицю сіна сусіда), дух пияцтва (аварії, хвороби), дух
розпусти (СНІД), який отримав орден. Хіба сьогодні не це постійно пропагується
у сучасному світі засобами масової інформації? Але разом з тим у кожного з нас
є Ангел-Охоронець, який вчить: "нічого на світі нема дорогого за вчасно
сказане добре слово". Хіба це не прекрасний урок, адже тільки добре слово
завжди переможе слуг лукавого диявола?
Цікавою є також повість-казка "Забавні
пригоди Андрійка Незгоди" герої якої живуть поруч з нами. В книжці відображуються реалії нашого
сьогодення з його проблемами та порятунком від алкогольної залежності,
ігроманії і т.д. В цій повісті ми бачимо вдале поєднання фольклорних образів із
справжніми персонажами нашого часу. Як літературний герой тут представлений
відомий фольклорист Закарпаття Іван Хланта. Як пише автор "ревнивий
зберігач золотого фонду української духовності". У своєму слові Іван
Хланта високо оцінив літературну спадщину Василя Шкірі та дав відповідь на
низку питань.
Як стверджує сам письменник: "Кожна книжка ―
це цілий світ, який ви можете розділити зі своїми друзями…" Серед
присутніх були і учні 8-х класів Ужгородської спеціалізованої загальноосвітньої
школи-інтернату із поглибленим вивченням окремих предметів, які вже ознайомилися
з новою книгою автора. Вони поставили ряд запитань до її автора, який
переконаний, що і в теперішніх умовах дитяча література позитивно впливає на
юне покоління. Адже його твори можуть змінити їхнє ставлення до життя.
За дорученням Юрія Федоровича Глеби, начальника
обласного управління культури, виступила Оксана Дурунда, головний спеціаліст
управління культури облдержадміністрації. Потім слово було надано художньому
ілюстратору книги "Чупакабра" Ользі Ладижець, внучці відомого
українського письменника Володимира Ладижця.
Всім гостям було представлено казку Василя Шкірі
"Сила і закон" у виконанні зразкового дитячого музично-драматичного
театру "Пролісок" Іршавського районного будинку культури
(режисер-постановщик Василь Філеш). Художнє дійство було виконано на високому
рівні і отримало бурхливі оплески.
Світ казки, розбурхана нею уява, вабить кожного у
житті. З неї починається наше творення власного світу. У ній кожний черпає
золоту скарбницю духовності. І тому варто читати казки Василя Шкірі і дорослим,
аби не тільки повернутися у світ дитинства, але й зрозуміти, чим живуть наші
мрійники. наші діти, надто коли батьки змушені довгі роки забезпечувати їм
нібито безбідне життя заробітчанством, саме тоді, коли дітям на рідній землі
потрібні мамина рука, батькове плече.
Завдячують тобі, о велич-казко, ―
Навчитель мудрості і доброти, ―
За тло твоє з тепла, любові, ласки,
За те, що від колиски поруч ― ти.
Тебе жадають і дорослі, й діти,―
Людська любов ніколи не мине.
Народна казко!
Несказанний світе!
Тримай в полоні повсякчас мене.
30.04.2013 Прот. Василій Ігнат
Немає коментарів:
Дописати коментар