ІРШАВА ПРАВОСЛАВНА

Хрест Господень ― Хрест Любові

Голгофа! Живоносний Хрест Господень!.. Священні і духоносні слова. В цих словах вся суть історії людства, весь сенс нашого буття. У всі часи Голгофа і Хрест Господень залишаються центром всесвіту, священним місцем та величною святинею. До не ї були спрямовані всі погляди, сподівання та надії роду людського. На ній засяяло спасіння для всіх. З вірою і надією в пришестя грядущого Месії та Його хресних страждань жили древні ветхозавітні праотці, патріархи та пророки, чекаючи день свого визволення з рабства гріха, прокляття та вічної смерті. А для нас, християн, розп’ятий на Хресті Господь Спаситель, примирив нас з Богом, з’єднав небо і землю та відкрив шлях до безсмертя і спасіння всім, хто увірував у Нього. По словам Отців Церкви, як через дерево "преслушанія" в раї у світ ввійшов гріх і смерть, так через дерево Хреста у світ прийшло оправдання і спасіння.

Особливо у ці священні дні Великого посту, на півдорозі до свята Христового Воскресіння, Православна Церква виносить святий Хрест, щоб ми поклонилися йому. Щирі слова молитви звучать, сьогодні, у третю неділю посту "Кресту Твоєму поклоняємся, Владико, і святоє Воскресеніє Твоє славим". Пройшла половина Великого посту, який є подвигом душі і тіла і Церква підкріплює хресною силою знесилених у пості й подвигу, щоб до кінця переможно пройти його. Перед нашими духовними очима з’являється неповторний подвиг Агнця Божого, Його жертовна, Божественна любов до роду людського, невимовні страждання й муки на Хресті. Знову наші серця переживають євангельську розповідь про останні дні й часи земного життя Господа нашого Ісуса Христа. Знову Церква Христова зосереджує нашу побожну увагу на заповіті, який залишив нам Спаситель: "Хто хоче йти за Мною, нехай відречеться від себе і візьме хрест свій, та йде за Мною" (Мф. 8, 34). Нехай візьме на себе всі обов’язки християнської побожності, нехай несе їх з любов’ю, нехай спокійно приймає житейські випробування. нехай обмежить свої власні пристрасті й бажання і хай ступає слідом за Христом назустріч Йому у безсмертній вічності. Для нас все це є безцінно дорогим, тому що для серця віруючого немає нікого дорожче Того, Хто дарував нам життя, за нас постраждав і Своїми муками здобув для кожного з нас право на вічне щастя і безсмертя. З якими почуттями віри ми вклоняємось святому Хресту, який покладений на аналої посеред християнських храмів, які почуття пробуджують в нас євангельські розповіді про страждання Христові? І ми переживаємо почуття благоговіння, любові й безмежної подяки до нашого Господа й Творця.

Ми поклоняємось Хресту і віддаємо Йому шану, бо Він здійснив на ньому справу нашого спасіння. А спасіння є сенсом буття всього людства і воно золотою ниткою проходить через кожний рядок Слова Божого та є його головною темою.

Господь благоволив прийняти смерть у страшних муках, щоб оживити весь рід людський. І Свій спасенний подвиг Він здійснив за своїх ворогів та супротивників і грішників. І тому ця подія є винятковою в історії людства, адже вона здійснена Божественною любов’ю до грішного роду людського.

Стоячи у підніжжя Животворящого Хреста Господнього, наші серця сповнені почуття синовньої любові до Того, хто Сам показав нам в цьому хресному подвизі величні висоти Своєї батьківської любові. Ми прославляємо вчинок Божественної любові, здійснений на Хресті заради нас грішних, ми схиляємося перед Животворящим Хрестом, оберігаємо себе силою Хреста й освячуємося від нього.

На Голгофі сталася та переоцінка Хреста, про яку св. ап. Павло пише: "Слово про хрест для загибаючих ― юродство, а для нас, що спасаємось, ― сила Божа" (1 Кор. 1, 18). Хрест, що до того часу був знаком ганебної страти, після смерті Христа на ньому, що була жертвою для відкуплення всього людства, став знаменням життя. З того часу Чесний і Животворний Хрест є величною святинею в християнському світі, він нагадує християнам, що вони "придбані дорогою ціною" (1 Кор. 6, 20). І якщо у Ветхому Законі Мойсея яскраво було сказано, що "повішений ― Боже прокляття" (Втор. 21, 23), а Христос взяв на Себе це прокляття і знищив його. І з того часу Хрест не є прокляттям, а Божим благословінням, як говорив Премудрий про "благословенне дерево, через яке буває правда" (Прем. Сол. 14, 7). Хрест став посередником спасительних благ і ступеню до вічного блаженства.

Устами Христа Спасителя Церква сьогодні пропонує віруючим, які поклоняються Хресту, взяти свій хрест і йти впевнено тернистим і славним шляхом, котрий приводить нас до вічної слави. Людина хотіла б завжди бути в радості і тут, на землі. Вона постійно цього прагне, але "як не можливо їй не зазнати смерті, так і прожити зовсім без скорбот", ― говорив св. Іоанн Златоуст. Адже немає на землі людини без скорбот, печалі. нема без спокуси і хвороби. Людське життя на землі справедливо уподібнюється морю, яке хвилює буря. Фізичне море ніколи не буває спокійним, без хвиль, так і житейське море не буває вільним від хвилювань і часто "хвилюється бурею напастей і скорбот" ― говорять церковні піснопіви. Нещастя і біди ― наслідок наших гріхів і хто не хоче терпіти зла, той сам не повинен ні бажати зла, ні робити його. Входити до вічного життя християнин покликаний вузькими ворітьми, бо просторі ворота і широка дорога ведуть до загибелі (Мф. 7, 13-14). Обравши вузькі ворота, християнин покликаний нести життєвий хрест. А життєвий хрест ― це не що інше, як скорботи, які посилає нам Промисл Божий.

Християнське хрестоношення полягає в обов’язку "відмовитися від себе". "Зректися себе" ― означає, за словом апостола, "бути мертвим для гріхів, але живим для Бога". "Зректися себе" ― означає вести життя в усьому стримане, в ім’я Христа зберігаючи доброчесність, мир, лагідність, смирення, любов та інші чесноти. "Зректися себе" ― означає у всьому виконувати волю Божу і душу свою покладати за ближніх. Взявши хрест, треба йти шляхом віри і чесноти, йти безустанно за своїм Спасителем, керуючись Його прикладом і святими заповідями. І ця дорога приведе нас до вічної слави і блаженства, як і вчить нас свята Церква: "Усі, що йшли тісною дорогою скорбот і в життя взяли хрест, як ярмо, та пішли за Мною з вірою, прийдіть, одержуйте наготовані вам почесті і вінці небесні". Хресна смерть Христа Спасителя принесла світу славу Його Воскресіння і вічного життя роду людському. Життя вічне можливим стало для нас, тому що є Хрест Христа ― Хрест любові. Нема безвихідності в земному гріху, нема поневолення людини злом, нема сили і в смерті, тому що є Хрест Христа ― дорога слави, свободи і безсмертя чад Божих.

Художнє фото Юрія Мельника: