ІРШАВА ПРАВОСЛАВНА

Апостол Андрій Первозванний та його "скіфська місія"

У молитві "Вірую" є слова "у одну, святу, соборну і апостольську Церкву". Народилася Християнська Церква уже після Воскресіння Іісуса Христа і Його вознесіння на небо. А днем народження Християнської Церкви є день 50-ця. І святі апостоли пішли у всі кінці світу з проповіддю євангельського вчення. Апостоли і були засновниками Християнської Церкви у різних кінцях світу. Під час Свого земного життя Іісус Христос обрав 12 апостолів, які супроводжували Його під час служіння та євангельської проповіді серед ізраїльського народу. І серед них святий апостол Андрій Первозванний перший з апостолів був покликаний на це служіння і пішов за Ним. А згодом, як пише апостол і євангеліст Іоанн Богослов, Андрій Первозванний привів до Христа і свого рідного брата ап. Петра. Святі апостоли брати Андрій і Петро народилися у Віфсаїді і були глибоко віруючими людьми, які щиро вірили в істинного Бога, чекаючи пришестя Месії. Їх батьком був рибак Іона. Апостол Андрій не вступав у шлюб, в той час як ап. Петро знаходився в шлюбі. Зокрема у Євангелії є розповідь про зцілення тещі Петра. Брати разом займались риболовством на Генісаретському озері.

Як нам відомо, що першим на проповідь пришестя у світ Месії Христа виступив святий Іоанн Предтеча Хреститель Господь Іісуса Христа. І святий Андрій став найближчим учнем Іоанна Хрестителя. Як свідчать історики сини Іони Андрій і Сімон Петро разом з їх супутником Філіпом з м. Віфсаїди отримали хрещення з рук Іоанна Хрестителя. У всіх трьох було бажання приєднатися до учнів Іоанна Предтечі. Він сказав їм: "Залиштесь і будьте зі мною, поки не наступить інший час, інше призвання". Постійне спілкування з великим пророком, участь у сурових подвигах ,які проповідував Хреститель ― все це приготовляло їх серця до зустрічі згодом з Іісусом Христом. До Іоанна Хрестителя приходило багато народу, щоб отримати хрещення. Андрій, син рибака Іони з Віфсаїди Галілейської був першим учнем, якого призвав Христос до служіння апостольського, чому і називається Первозванним. Згодом він привів свого брата Сімона до Христа.

Під час його проповідницької діяльності було чимало подорожей. Після зішестя Св. Духа на апостолів св. Андрій відправився з проповіддю Слова Божого у східні країни: Малу Азію, Фракію, Македонію, дійшов до Дунаю. Перша така подорож була з 37 до весни 42 р. Друга подорож почалась з 42р. в Іверію, а завершилась десь ≈ 49-50 роком. Під час третьої подорожі ≈ 54 р. відвідав знову Іверію та Кавказькі землі. Завершилась третя подорож ≈ 59-им роком.

Слідуючою на цьому шляху місіонерської діяльності ап. Андрія є Скіфська місія, під час якої він відвідав місцевості Києва і Новгорода. Відомості про це ми знаходимо у Літописах Нестора-літописця. Апостол проповідував Євангеліє на берегах Чорного мора. З м. Синопа він приїхав у м. Корсунь (Херсонес). Тут він дізнався, що недалеко знаходиться устя Дніпра, який у стародавні часи був дорогою "від варяг до греків". Піднявшись до Дніпру вверх, він зупинився на нічліг на березі під невисокими горами. Це була та сама місцевість. де згодом у V ст. був побудований Київ. Ранком апостол Андрій показав своїм учням, які супроводжували його у подорожі на ці гори і сказав пророчі слова, що на них повинно бути побудовано місто і багато церков. Ап. Андрій благословив ці гори і поставив на них хрест. Далі він продовжував підніматися вверх по Дніпру і прибув до Новгороду. Тут у Новгороді він бачив звичай туземців митись і паритись у гарячих банях. Під час цієї подорожі, він відвідав варягів, а згодом досяг Риму. Під час свого життя згодом ап. Андрій проповідував у Візантії ≈ 59-60. Один з ранніх церковних письменників того часу Дорофей єп. Тирський говорить про ап. Андрія як засновника Візантійської кафедри, адже тут він поставив єпископом свого учня Стахія. Саме зі Стахія розпочинається перелік перших єпископів Візантійських. Після того, як ап. Андрій залишив Візантію, він направляється у Фракію та Македонію, а згодом відвідує м. Фессілоніки. Проповідував він і в м. Ахайї, Патрах, Корінфі, Мегарах.

* * *

На своєму шляху ап. Андрій терпів багато страждань від язичників. Зокрема, в м. Синопі, його побили камінням, але залишився живим. Проповідуючи Слово Боже, він засновував Церкви, рукополагав (поставляв) єпископів у багатьох містах. Останнім містом його проповідницької діяльності було м. Патри, де йому судилося прийняти мученицьку смерть. У м. Патрах він здійснив чимало чудес. По його молитвах важкохворий Сосій отримав зціелння. Через покладання його апостольських рук зцілилась Максимилла, жінка Патарського правителя. Через його проповідь і чудеса майже чи не всі жителя Патра ставали християнами. Правитель м. Патри Єгеат, будучи язичником, розпорядився розіп’яти на хресті ап. Андрія. Правитель Єгеат вважав, що він знищить християнство, якщо предасть позорній смерті на хресті святого Апостола. Щоб продовжити муки Єегеат дав наказ не прибивати руки і ноги, а прив’язати їх до хреста. Два дні апостол вчив жителів міста, які збиралися навколо нього, слову Божому. Люди, які слухали його проповідь з хреста стали вимагати зняти з хреста ап. Андрія. Але апостол молися, щоб Господь удостоїв його хресної смерті: і зі словами "Господи, прийми дух мій". В той час Божественне сяйво осіяло хрест, і в той момент він віддав свою душу Богу. Ап. Андрій був розп’ятий на хресті у 62 році. Хрест був зроблений у вигляді букви Х і називається андріївським хрестом. Цей хрест Андрія Первозванного і по сьогоднішній день знаходиться у сучасній Греції м. Патри у кафедральному соборі міста, побудованому в честь апостола. Максимилла, жінка правителя м. Патри зняла з Хреста тіло апостола і з християнською молитвою та почестями погребла його. У ІV ст. при імператорі Константині Великому, мощі святого ап. Андрія були перенесені в Константинополь у храмі святих апостолів поряд з мощами євангеліста Луки та ап. Тимофія.

* * *

Збереглися свідчення історичних джерел про появу християнства у містах Північного Причорномор’я ще у І століття нової ери. Історичні пам’ятки вказують на появу християнства у Херсонесі Таврійському вже у цей період. Свідченням цьому є житія святих єпископів херсонеських з перших століть його появи. До речі мова йде про 7 святих херсонеських єпископів саме цього періоду. У Криму, зокрема в Херсонесі, був на засланні третій Римський єпископ Клімент, який помер на засланні в 101 році. Цікавий інтерес викликає і інше свідчення. В с. Ново-відрадне Приморського району Криму знайдена каблучка з овальною вставкою, на якій зображено хрест з двома симетрично розташованими по боками рибами (IXBIC ― риба символ Христа).

Фахівці вважають, що цей перстень із зображенням символу християнства є однією з найдавніших пам’яток християнської символіки І ст.

Як ви знаєте, розповідь про відвідування ап. Андрієм Первозванним Київських пагорбів знаходимо у преподобного Нестора-Літописця в його праці "Повість временних літ". Передання про так звану "Скіфську Місію" ап. Андрія Первозванного ми знаходимо у працях церковних письменників перших століть християнства.

Про це говорять праці:

― Тирського єпископа Дорофея;

― церковного письменника Орігена;

― батька церковної історії Євсевія єпископа Кесарійського;

― в працях Єпифанія Кіпрського;

― праці Нікіти Пафлагона;

― монаха Єпифанія;

― у Візантійських хроніках ІV-VІ ст. та в інших джерелах, які на сьогоднішній день не збереглися.

А потрапили на Русь ці відомості та джерела про діяльність апостола Андрія Первозванного на київських пагорбах завдячуючи княжні Анні, на якій женився Київський князь Володимир. Княгиня Анна походила з родини Візантійського імператора Константина-Мономаха. Саме це відобразив і преп. Нестор, Літописець у своїй праці "Повість временних літ". З того часу багато разів це повторялось нашому народу Православною Церквою Русі. Відомості про це збереглися у багаточисленних літописах, житіях святих, історичних актах та церковних службах. Наприклад ― у діяннях Київського собору 1621 р. відзначається необхідність відродити святкування дня пам’яті апостола Андрія Первозванного. Як сказано про це у рішенні Собору "поскільки святий апостол Андрій є перший архієпископ Константинопольський, патріарх вселенський і апостол Руський і на Київських горах стояли його ноги і очі його бачили Русь і уста благословляли". Св. Іоанна Кронштадський називає апостола Андрія Первозванного нашим "руським апостолом".