Безсмертна пам’ять партизанської слави

22 вересня, у День партизанської слави, було проведено свято в честь пам’яті полеглих у війні партизан у селі Чорний Потік. У центрі села біля обеліску учасникам партизанського загону зібралось майже усе село. Із букетами квітів дітвора, батьки та вчителі, гості та сивочолі ветерани війни на лацканах яких чимало бойових нагород.

Розпочалося свято покладанням Гірлянди слави та корзин з квітами від державних, районних ,сільських установ. Звучать мелодійно слова:

Ми пам’ятаємо, хто в лиху добу,

В війні віддав останні сили,

Ми зараз квіти і терпку журбу

Приносим на засмучені могили.

Багато на нашій землі обелісків,

Вкарбовані в них золоті імена,

Вклонися людино, їм низько-низько

Це пам’ять, яку залишила війна.

Традиція у нас існує здавна,

При відзначення пам’ятних дат

Покласти квіти до підніжжя обеліска,

Згадати полеглих у війні солдат

Голова Чорнопотіцької сільської ради Євген Іванович Манайло у короткому слові вітає ветеранів, вдів учасників Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій, гостей, односельчан та всіх присутніх з святом ― "Днем Партизанської слави" та оголошує свято відкритим. Звучить державний гімн України. Хвилиною мовчання вшанували всі присутні пам’ять загиблих у війні воїнів та партизан.

Проходять роки, але вони ніколи не зітруть у пам’яті народній імена тих, хто віддав своє життя за незалежність Вітчизни. Живуть у народній пам’яті і імена воїнів та партизанів ― вихідців із сіл Іршавщини. Вони вписані у книзі "Пам’яті". Під фонограму воєнної музики дівчата повільно виносять одна за одною на вишитих рушниках портрети партизанів, а ведучий зачитує їх прізвища. Ось імена командирів славних партизан: Дюла Урста, Іван Прищепа, Григорій Казначаєв, Михайло Готовцев, Марія Хайло, Семен Карпов, Юрій Глеба, Василь Бурч. Далі йдуть імена рядових партизан Василь Жідов, Михайло Бурч, Юрій Пензеник, Михайло Сухан, Софія Цільо, Андірй Синетар, Микола Пензеник, Михайло Пензеник, Михайло Жідов, Іван Цільо.

Із словами вітання до присутніх звернулися заступник голови Іршавської райдержадміністрації Микола Сочка, заступник голови Іршавської райради Петро Добромільський, ветеран Великої вітчизняної війни Андрйі Нодь, директор Чорнопотіцької школи Ярослава Глеба, учениця 10 класу Ірина Глеба.

Зі сльозами радості і смутку на очах до присутніх звернулася донька начальника штабу партизанського загону Усти-Прищепи Георгія Казначаєва Інна Ібатуліна. Вона випадкова довідалася, що у с. Чорний Потік проводиться свято в честь партизанського загону. Цікавою була розповідь про подвиги народу гірського села у ті грізні роки очевидців тих подій, серед яких Маргарита Федорівна Фегер, яка у своєму виступу-спогаді розповіла про грізні і важкі роки воєнних лихоліть, які випали на долю славних партизан краю. Голова Чорнопотіцької сільської ради Євген Манайло оголошує мітинг закритим. Звучить Державний Гімн України. Після закінчення діти подарували ветеранам та вдовам квіти.

Далі сільський голова сказав про порядок святкування. Відбулася Панахида за воїнами та партизанами біля обеліску, де знайшли свій вічний спокій воїни, на якій викарбовано слова "Героям, братам по спільній боротьбі проти фашизму" і далі вписано імена та прізвища полеглих воїнів. Панахиду очолив настоятель свято-Петро-Павлівського православного храму м. Іршави протоієрей Василій Ігнат у співслужінні з настоятелем храму с. Підгірне о. Василієм Лях та о. Олександром Булеца, який в даний час служить у храмі с. Чорний Потік. Після панахиди до всіх присутніх звернувся прот. Василій Ігнат. Він зокрема сказав, що минуло вже чимало часу з дня закінчення Великої Вітчизняної війни, яка принесла нашому народу чимало горя, бід, нещастя! Через рік будемо відзначати сім десятиліть з моменту визволення нашого краю від фашизму. Ми вдячні Богу за те, що Він допоміг нам витримати всі важкі біди і нещастя тієї страшної війни, де багато родин зазнали чимало горя, відправляючи на поле битви своїх синів, друзів та рідних. І ми з допомогою Божою витримали ті іспити. Богу слава зажили рани тієї страшної війни, з руїн піднялася Україна за минулі десятилітті миру і розквіту.

Але є рани невиліковні! У сім’ї ,в яких загинули у грізні роки війни рідні відчувають ще ті рани, тому що вони лишились своїх рідних батьків і дідів та близьких людей, які пали на полях боїв за віру і Вітчизну.

І сьогодні, коли пройшло вже стільки часу, ми повинні подякувати Богу, що дарував мир нашому народу і разом з тим не забувати про ті жертви, які принесли наші близькі і рідні, і пам’ять про яких ми з благоговінням покликані берегти і молитися за них. Дякуючи Богу за Його милості, ми виголошуємо "Вічну пам’ять" нашим рідним і близьким, які пролили свою кров на полях битв за честь, за віру, за свободу і за благоденство Вітчизни". Довго лунала над селом "Вічна пам’ять" за всіх полеглих у боях воїнів та партизан. Отець Василій висловив подяки Голові Чорнопотіцької сільської ради Євгену Манайлу та ветеранам війни.

Після панахиди всі присутні мали можливість побачити показові виступи Мукачівського прикордонного загону, прийняти участь в екскурсії до історико-краєзнавчого музею, який заснувала Маргарита Фегер. А далі свято отримало продовження у сільському парку, де виступали духовий оркестр, хор ветеранів з м. Іршави та працівників культури с. Чорний Потік. Всі присутні мали можливість посмакувати солдатською кашею.

30.09.13       прот. Василій Ігнат

На фото: День партизанської слави у с. Чорний Потік.