«Десант над Менчулом»
18 серпня 2013 року
в с.Колочава відбулася презентація книги під назвою «Десант над Менчулом (розвідгрупа
«Закарпатці» 1943 р.)». Автором цього твору є наш земляк, мешканець м.Іршава – Василь
Іванович Ловга.
Видавництво книги
присвячене знаменній події. Саме в цей день минає 70 років з того часу, як на
г.Менчул (в Хустському районі) була десантована легендарна інтернаціональна
розвідгрупа «Закарпатці» для проведення розвідувальної діяльності в окупованому
фашистами краю. Книга присвячена також світлій пам’яті батьків автора - Івану
Івановичу Ловга (105-тій річниці з дня його народження), Юлії Іванівні Ловга (з
нагоди 90-ї річниці з дня її народження) та брату Володимиру, які віддали все
своє свідоме життя чесному служінню народу. В своїй книзі «Десант над Менчулом»
Василь Ловга передав своє бачення тих подій, оскільки йому вдалося
доповнити факти архівних документів та
літературних джерел розповідями живих свідків цих подій – своїх батьків.
Саме за ініціативи
Василя Ловги, сприяння Іршавської РДА та відділу молоді і спорту Управління
освіти, молоді і спорту РДА вихованцям туристсько-краєзнавчих гуртків
Іршавської райСЮТур (директор Терпай І.І.) вдалося побувати на презентації
даної книги в с.Колочава, що на Міжгірщині. Основні моменти цієї події
відбувалися в музеї – скансені «Старе село». Місцеві жителі та…… активно
включилися до свята. За ініціативи Станіслава Аржевітіна (народного депутата
Верховної Ради України двох скликань)
автора книги колочавці
спромоглися частково відтворити події 70-ти річної давності у невеличкому
інсценованому дійстві. Завдяки цим людям наші вихованці змогли чути гул
військових машин, звуки справжніх пострілів та гуркіт двигунів військової
авіації, спостерігати за діями розвідників та фашистських загарбників.
Крім побаченого
гуртківцям Іршавської райСЮТур вдалося також познайомитися з відомими людьми
нашого краю. Короткий екскурс в історію для всіх присутніх здійснив Михайло
Делеган - голова Закарпатської обласної організації «Національної спілки
краєзнавців України», послухати розповідь Василя Ловги – сина сім’ї розвідників
про мотиви написання книги. Головну роль в організації екскурсії по музею під
відкритим небом «Старе село» та
презентації книги саме в с.Колочаві відіграв депутат Верховної Ради, член «Національної
спілки краєзнавців України», доктор економічних наук та історик за покликанням
– Станіслав Аржевітін. Перед присутніми виступив також Сергій Федака – доктор
історичних наук, професор, викладач УжНУ про краєзнавчі дослідження нашому
краї, а сільський голова села Колочава запросив усіх скуштувати страви польової
солдатської кухні.
Василь Ловга висловлює щиру подяку краянинові,
депутату Верховної Ради України – Станіславу Миколайовичу Аржевітіну та
начальнику Управління культури Закарпатської ОДА - Юрію Глебі за моральну і спонсорську
підтримку, завдяки якій книга побачила світ до ювілею святкування.
Відгук про книгу
Час минає, та не йде
у безвість пам'ять про війну, а болісним відгуком зринає знов і знов. Матері й
батьки багатьох загиблих героїв відійшли у потойбічний світ, так і не
дізнавшись, де знайшли упокій їхні сини й дочки, найчастіше поховані не відомо
де і коли, без імен і прізвищ. Ось і дивляться сім десятиріч поспіль загиблі в
небо, вірячи, що в мудрості живих вистачить снаги й часу, аби розкрити тайну їх
смерті в ім'я Великої Перемоги. Тепер над розкриттям цієї тайни побиваються їх
сини, доньки, онуки і правнуки загиблих.
Розвідгрупа під
кодовою назвою «Закарпатці», була створена в складі командира Ференца Патакі
(псевдонім «Ян»), заступника командира Степана Чижмаря (псевдонім «Шугай»),
радиста Михайла Дякуна (псевдонім «Українець»), Степана Лизанця (псевдонім
«Семінарист»), зв’язкових-кур'єрів Івана Ловги (псевдонім «Ноябрський») та
Василя Чижмаря (псевдонім «Гуцул»).
Цінність згаданої
праці полягає в тому,що в ній автор використовує багато документів, які досі
перебували в засекречених спецхранах. По-новому дивиться Василь Іванович і на
деякі раніше опубліковані в пресі, надруковані в книжках «спогади очевидців»,
розвіює неточності, відкриває читачам нові факти.
Авторові «Десанту
над Менчулом» вдалося простежити й документально підтвердити справді героїчну сторінку
із діяльності групи «Закарпатці» та залучених ними до боротьби з ворогом
відважних наших краян не тільки в Підкарпатті, але й у столиці Угорщини –
Будапешті. Не дивлячись на тотальне залякування, фізичні розправи, публічні
страти запроваджені угорсько-німецькими окупантами, розвідники одразу по
приземленні знайшли добровільних помічників, число яких з кожним днем зростало.
Селяни, робітники, вчителі, лікарі, студентська й учнівська молодь прекрасно
усвідомлювали, що допомагаючи розвідникам вони наражалися на смертельну
небезпеку. Але під керівництвом десантників виконували покладене на них
завдання, допомогли розкрити таємницю «неприступної» лінії Арпада, розташування
ворожих військових підрозділів, пильне око зосередити на військових
перевезеннях, проаналізувати економічне, політичне становище не тільки у нашому
краї але й у всій Угорщині.
Допитливий
дослідник, на професійному рівні спробував розібратися в причині провалу
відважних розвідників, проаналізувати допущені ними та їх добровільними помічниками,
помилки, що призвели до трагічного фіналу. І приходить до єдино правильного
висновку, що Ференц Патакі, Михайло Дякун, Іван Ловга, брати Степан та Василь
Чижмарі, Степан Лизанець, Вацлав Цемпер в умовах суцільної темної ночі принесли
вогні надії на скоре визволення краю, вигнання фашистів із Підкарпатської Русі
– Закарпатської України. В.І.Ловга показав, що на зміну підпільній боротьбі
прийшла партизанська боротьба, організатором і бійцем якої був і його батько –
Іван Іванович Ловга. Книга цікава, пізнавальна, до неї будуть звертатися
дослідники, зацікавлені читачі, краєзнавці.
30.09.13 Леся Осійська,
Немає коментарів:
Дописати коментар