Знакова подія

Урочистості з нагоди 1025-річчя Хрещення Київської Русі та 1150-річчя почату місіонерської діяльності Кирила і Мефодія на Іршавщині.

2013 рік ознаменований багатьма подіями, які відіграли величезну роль як у світовому Православ’ї, так і в історії України та нашого рідного краю. Саме цього року відзначаються такі ювілейні події:

1700-річчя Міланського едикту

1150-річчя початку місіонерської діяльності святих рівноапостольних слов’янських просвітителів Кирила і Мефодія

1025-річчя Хрещення Київської Русі в часи правління князя Володимира Великого

900-річчя з часу написання преп. Нестором Літописцем "Повісті временних літ".

110 і 100 річниці проведення двох Мараморош-Сигетських судових процесів над православними краянами.

Урочисті заходи, присвячені цим ювілейним подіям були проведені у Києві на високому церковно-державному рівні. З Благословення Високопреосвященнішого Феодора 15 вересня цього року урочистості були проведені і на Іршавщині

А розпочалися урочистості, приурочені ювілейним подіям у Свято-Троїцькій церкві с. Колодне, Іршавського району. Цього року відзначається 150-річчя завершення будівництва цього храму.

Перша згадка про церкву у с. Колодне з’явилася у 1692 р. У 1730 р., коли у храмі служив священник Степан Келемен, згадується давня церква з одним дзвоном, вкрита соломою. Про дерев’яну церкву у с. Колодному йдеться в історичних джерелах і в 1778р.

З опису цієї дерев’яної церкви, що зберігся, дізнаємося. що вона мала високу шпилеподібну турню з куполом, низький восьмигранний вівтар і вузькі вікна. Дах вкривав гонт у вигляді риб’ячої луски. Чудові споруда була оточена старими липами і певний час ще стояла поряд із новозбудованою.

(?) За переказом, до будівництва нової мурованої з каменя церкви, яка була споруджена з 1862 р. по 1868 р., причетні були італійські майстри. Початок будівництва храму у 1862 році стоїть під запитанням. Бо збереглися відомості, що у 1843 р. ревний та енергійний священник Андрій Греговчак розпочав біля дерев’яної церкви будівництво мурованої. Малювання стін і ікон виконали художники Володимир Лісовскі (Лісовський) у 1921 р. та Бурмаш (Буреш) у 1941 р. Дах храму був вкритий бляхою у 1941 році.

Біля церкви, відремонтованої у 1982 р. стоїть каркасна дзвіниця з дерева. Три дзвони відлив Ф. Егрі в 1923 та 1925 роках. У дворі є поховання священника Михайла Гомоная та два хрести: металевий ― 1890 та кам’яний ― 1908 р.

Вже сімнадцять останніх років настоятелем Свято-Троїцької церкви у с. Колодне є протоієрей Віталій Бокотей. За роки його служіння у храмі зроблено чимало різних робіт та ремонтів і збудовані каплиця, трапезна, недільна школа.

Із самого ранку вулиці Колодного були переповнені людським гомоном. І дітвора, і їх батьки, і сивочолі ветерани поспішали до Свято-Троїцького храму. Були серед них і жителі довколишніх сіл − Загаття, Климовиці, Кобалевиці, Івашковиці, Смологовиці, Чорного Потоку, Підгірного,Броду, міст Іршави, Мукачева, Виноградова, Берегова, Ужгорода та духовенство району. Ще б пак. Не часто таке буває, щоб у невеличкий населений пункт навідався Високопреосвященнійший Феодор, архієпископ Мукачівський та Ужгородсьий.

При вході до святого храму його хлібом-сіллю зустрічали хлопчики й дівчатка ще й такі поетичні рядки дарували:

Хай у діші панує свято,

Хай успіхів буде багато!

Хай завжди і у всім щастить

І хай Вас Бог благословить!

Владика Феодор разом із благочинним Іршавського благочиння о. Георгієм Чулейом та духовенством району провели Божественну літургію та освятили капличку і Пам’ятну дошку, яку поставлено від вдячних нащадків із нагоди 150-річчя церкви у Колодному.

− У цьому храмі молилося не одно покоління сільчан. Сімнадцятий рік тут служить протоієрей Віталій Бокотей. Церква у гарному стані. Відрадно, що тут зведено капличку, де завжди можна випити освячену животворну водичку, при храмі відкрито трапезну, діє недільна школа. Прихожани радо йдуть на допомогу священику, який повсякчас дбає про духовне життя громади.

Кращих вірників Колодного архієпископ Феодор нагородив Архієрейськими грамотами та орденами Рівноапостольного князя Володимира Великого в серед них Лендєла Сергія, прихожанина храму.

Далі урочистості з нагоди святкування 1025-річчя Хрещення Київської Русі та 1150-річчя початку місіонерської діяльності Кирила і Мефодія продовжилися у Свято-Іллінському храмі. Тут владику Феодора зустріли голова райдержадміністрації Василь Ковбаско, голова районної ради Станіслав Сухан, настоятель Свято-Іллінського храму о. Михаїл Юріна, духовенство Іршавського благочиння та вірники.

Архієпископ Феодор освятив камінь, який встановлено за ініціативи Василя Ковбаска та Станіслава Сухана. До речі, камінь встановлено в пам’ять ювілеїв − Хрещення Київської Русі та місії рівноапостольних Кирила та Мефодія.

Потім усі віряни ( а їх зібралося понад тисячу чоловік) здійснили Хресну ходу до Петро-Павлівського храму. У традиційному народному вбранні високого гостя зустрічали діти колективу "Вербиченька" під управлінням Едіти Токар, які піднесли букети квітів, Голова церковної ради Михайло Копин підніс хліб та сіль. Протоієрей Василій Ігнат сказав коротке вітальне слово та підніс святий Хрест. Владика зайшов до святого храму, поцілував святе Євангеліє та Престол, відзначивши, що стан храму знаходиться в належному вигляді.

Звідси Хресний хід продовжився до районного будинку культури. Діти з кошиків кидали лепестки роз по дорозі. При вході до зали владику та керівників району зустрічали хлібом-сіллю дівчата у традиційних народних костюмах. Вони вручили нашому архіпастирю квіти. Потім усі разом піднімаються у виставковий зал, де була розгорнута вистава ікон, на якій представлені роботи художників та народних умільців народного районного об’єднання “Колорит Боржави”. Серед них роботи − Олександри Ісак, Івана Ісака, Карла Керечанина, Станіслава Данканича, Сергія Кіреєва, Любові Матіко, Марії Павлище, Ольги Ловги, Ганни Штумф, Олександра Молнара та ін. Відвідувачі виставки оглянули також старовинні книги з історії православ’я із власної бібліотеки та ікон з галереї о. Василія Ігната. Про художні роботи ікони і книги, які знаходяться на виставці, Архієпископу Феодору, який відвідав всю експозицію. розповідав Андрій Світлинець.

Урочистості продовжилися у концертній залі районного будинку культури, сцена якого прикрашена іконою “Воскресіння Христове”, квітами та датами урочистих подій − “1025” і “1150”. Звучать слова ведучого:

“В житті народів бувають особливі та неповторні події, які підносять його на вищу духовну сходинку в подальшій історичній долі. Серед таких є і Хрещення Київської Русі. Сьогодні ми зібралися, щоб ще раз заглибитись в історичну глибину віків і перегорнути славетні сторінки минувшини наших славних предків”.

На сцену запрошуються високопреосвященнійший Феодор, протоієрей Георгій Чулей, Василь Ковбаско, Станіслав Сухан, настоятельниця Іоанно-Предтеченського жіночого монастиря с. Дубрівка ігуменя Серафима, секретар єпархіального управління протоієрей Віктор Місо, о. Василій Ігнат, о. Михаїл Юріна, професор, доктор історичних наук Сергій Федака. Звучить Гімн України та виконується молитва “Царю Небесний”. Архієпископ Феодор благословляє усіх присутніх у залі.

До вітального слова запрошується владика Феодор. Звертаючись до присутніх, Високопреосвященніший владика Феодор привітав всіх із продовженням славетного ювілею на честь 1025-річчя Хрещення Київської Русі та 1150-річчя місії рівноапостольних Кирила і Мефодія, які просвітили наш край світлом Божественного Євангелія.

Він зазначив, що озираючись назад в далеку сиву давнину ми можемо подивитися на наших предків, й історики нам вказують про те, який путь пройшла наша церква в пізнані Євангельської істини. Колись язичеські люди почувши про віру Христову назавжди залишилися й лишаться вірними Євангелію. Чи можемо сьогодні ми уявити собі один день без молитви, чи можемо собі уявити місто чи село без Божого храму? Проїжджаючи до населеного пункту ми бачимо, як украшаються золотими хрестами куполи наших храмів та хрестами біля доріг, які символізують віру Господню. Ми народилися на цій землі та несемо віру. Нехай Господь благословить наш край наших дітей, сім’ї. Ми християни, ми являємося євангельськими дітьми ― за це велика шана хто просвітив наш край світлом Божественного Євангелія ― промовив Високопреосвященніший владика Феодор. Також архієпископ подякував організаторів такого заходу Василю Ковбаско та Станіславу Сухану. Він відзначив про високий рівень святкування історичних подій та чудову виставку ікон художників Іршавщини, стародруків.

Із доповіддю “Хрещення Київської Русі в часи правління князя Володимира Великого" виступив благочинний Іршавського благочиння о. Георгій Чулей. "При князі Володимирі Київська Русь охоплювала територію від побережжя Ладожського озера до середнього Дніпра, від схилів Карпат до середньої Волги і Нижньої Оки. Літописець Нестор повідомляє, що князь Володимир зібрав під своєю владою різні племена східних слов’ян. Але ці багаточисельні племена були ще далекими від злиття в єдиний народ Київської Русі. Недостатньо було об’єднати їх землі під однією владою ― необхідно було вдихнути свідомість єдності в душі настільки віддалених один від одного племен, як хорвати на річці Сяні і в’ятичі в Приокських лісах. До часів князювання Володимира княжа влада обмежувалась обороною країни, зовнішньою торгівлею і збором податків.

Тільки з прийняттям Християнства князю Володимиру вдалося створити ідейні основи древнєруської держави. Недаром літописець свідчить: "Дивно же єсть се, колико добра сотворил Рустей земле, крестив ю". Князь Володимир усвідомлював, що об’єднання Русі може відбутися лише на християнських началах.

Отець Чулей у цікавій доповіді розповів про історичну подію хрещення Русі та його роль і значення у житті народу. О. Георгій Чулей відзначив: "Відбулося об’єднання Київської Русі на християнській основі, в чому велику допомогу зробила Православна Церква. Племена східних слов’ян стали об’єднуватися через християнство і Церкву, через культуру і слов’янську мову. Християнство створило духовну основу для єдності древнєруської держави. Київська Русь прийняла найбільш високі форми державної організації з Візантії. Київська Русь ввійшла в сім’ю європейських держав і християнство зробило великий внесок у державно-правовому та соціальному устрої Русі. Вчений Ключевський говорить, що через Номоканон наше громадянське право у всіх його напрямках швидко розвивалось.

Християнство переродило язичницьку сім’ю на основах християнського вчення, моралі та духовних засадах. Велика було роль Церкви в господарському житті, та його розвитку. Особливо монастирі проводили велику просвітницьку діяльність у християнізації народів віддалених від центру земель. Універсальний вплив християнство внесло у розвиток культури, освіти та виховання світогляду.

Київська Русь вступила у тісні відносини з християнськими народами Сходу та Заходу. Розвивалась архітектура, іконопис, декоративне мистецтво, шиття, хорова музика, древнє-руська література, грамота, школа, мистецтво, а світовою вершиною у царині мистецтва є древнєруська ікона.

Святість ― основа спасіння християнства. Русь стала святою в очах всіх тодішній народів Європи. Сьогодні важливо повернутися лицем до всієї спадщини, яку дарувало нам християнство".

Із доповіддю виступив також Сергій Федака, який розповів про історичне значення цих двох подій та зробив невеличий екскурс у минуле.

До присутніх із словами-вітання звернулися Василь Ковбаско та Станіслав Сухан. Перші керівники району щиро подякували Високопреосвященнішому Феодору за прояв турботи та поваги до нашого району. Керівники району з нагоди свята вручили Владиці святу ікону ХІХ століття «Богородиця з Хрестом».

"Ми хотіли б,зазначили вони, щоб у Ваших святих руках в Мукачівській єпархії зберігався святий образ, який є символом збереження і продовження тих традицій, що оберігали наші батьки.

Чудове святкування продовжилося духовними піснями. Свої твори присутнім дарували зразковий дитячий духовий хор с. Білки (керівник Віра Ерделі), Стефанія Пацкан, дитячий духовий хор Свято-Іллінсього православного храму (керівник Олександр Садаварі) та заслужений артист України Олександр Садварі.

На завершення Владика Феодор та керівники району були запрошені на сцену. Архіпастир у своєму слові відзначив, що на Іршавщині вперше в області проведено урочистості з нагоди святкування 1025-річчя Хрещення Київської Русі та 1150 річчя православ’я на Закарпатті. Це знакова подія не тільки для району. За проведення свята він подякував ще раз керівникам району Василю Ковбаско та Станіславу Сухану. Особливе слово вдячності владика висловив дитячим колективам району та їх керівникам. Він наголосив, що вони вже є Божими дітьми, побажав їм зростати у вірі наших предків та вручив Архієрейські грамоти і пам’ятні церковні іконки. Він також сказав, що незабаром буде в Києві на прийомі у Блаженнійшого Володимира, Митрополита Київського та всієї України і розповість про величне враження, яке справило на нього наше свято.

Неодноразово звучало многоліття на адресу Предстоятеля Української Православної Церви, який є "ангелом" нашого українського народу та учасників цього священнодійства.

Грамотами та орденами за заслуги перед Українською Церквою були нагороджені з благословення за старанні труди на благо Української Святої Православної Церкви Василь Ковбаско, Станіслав Сухан, Валерій Симканич, Петро Станко, Юлія Семак, Іван Михайлюк, Василя Ваш, Іван Луканинець, Василь Ледней та Сергіі Лендєл.

Вручено грамоти від обласної державної адміністрації за вагомий внесок у розвиток християнства Івана Васильцюна, Дмитра Матіку та Михайла Пушкаша. Також перші керівники району вручили спільні грамоти активістам релігійних громад району.

Організатори виставки: провідний методисти районного будинку культури: Василь та Любов Філеші. І за це їм щире спасибі від усіх учасників свята.

Свято завершилося урочистим Многоліттям, яке співав народ, хори та всі учасники. Воно має велике духовне значення для всіх. адже світло духовності сяяло на обличчях учасників, яке понесли вони в свої домівки разом з архіпастирським благословенням.

19.09.13               Василь Шкіря, прот. Василій Ігнат

На фото: святкування 1025-річчя Хрещення Русі та 1150-річчя утвердження Православ'я на Закарпатті в Іршаві.