Вітальне слово 

З Новим 2020 роком!

Дорогі браття і сестри!

     Господь дарував нам можливість прожити до кінця ще один рік нашого життя, і ми вступили в Новий 2020 рік, проголошуючи нашу віру не тільки в Істинного Бога взагалі, але і в те, що ми віримо в те Царство Боже, яке повинно прийти спочатку в наші душі, а потім через нас славним, переможним чином прийти для всього світу. І в цей час, по встановленій традиції, напередодні Нового року ми покликані нашою молитвою приносити Богу покаяння та благодарити Творця за всі Божі благодіяння.

     Згідно Церковного Уставу рік починається з першого вересня по старому стилю, але оскільки весь народ, вся країна і весь світ саме з першого січня вступає в Новоліття, то Церква і кожний з нас, віруючий православний християнин, в цей час возносить особливі молитви про рік, що приходить до нас з вічності.

     В цей час нам необхідно приходити до Господа з покаянням, особливо в ці святі дні, які наступають, дні Різдва Христового. Про покаяння необхідно пам’ятати кожному, тому що на протязі минулих років і минулого 2019 року ми всі, кожний з нас є недостойним імені людини, імені християнина, недостойний Божої любові і любові людей. Нам є в чому каятися, тому що наше життя на протязі цього року мало сприяло тому, щоб воцарилося Царство Боже, Царство нероздільної чистої любові. Нам потрібно каятися, тому що із віх людей ми, православні християни, покликані бути співробітниками Божими, щоб Божі дороги стали дорогами людськими.

     Нам є за що і благодарити Бога. Не дивлячись на те, що ми часто невірні Господу, невірні собі, невірні своїм ближнім, Бог продовжував оберігати нас, Він продовжив нам життя, Він укріпив наші сили. Ві нагадував нам про Свою волю, Він направляв нас до спасіння. Є за що благодарити, тому що в малому і в великому Господь був такий близький, так діяльно і так творчо близький до нас в нашому земному житті. Але благодарити тим благодарінням, яке співає Церква Христова, тим благодарінням, яке дароване нам в дивній і святій Євхаристії, в Божественній Літургії, через яку ми можемо уже тепер почати жити тайною майбутнього віку.

     Тому, що благодарити за все: за все своє життя, за горе і за радість, за страждання і за полегшення, благодарити також за тих, які нам дорогі, благодарити за все можна тільки, якщо ми бачимо у всьому перемогу Господню. Святе Письмо нам говорить, що прийде час, коли мученики стануть перед лицем Господнім і скажуть: Ти був правий, Господи, у всіх путях Твоїх. Як говорить святитель Іоанн Златоуст: «Слава Богу за все».

     Ми дякуємо Богу за всі милості, які були даровані нам у минулому році. Але були не тільки милості – були і наказання, тому що люблячий Бог, наказуючи людей, проявляє через це Свою турботу про людину. Як люблячі батьки іноді змушені наказувати своїх дітей, щоб відвернути велику біду, так і Бог нерідко зупиняє нас від здійснення більших гріховних справ, проводячи через іспити. Це має відношення до життя окремої людини, до життя країни і до життя всього людського роду. Достатньо згадати слова Святого Письма Ветхого Завіту, де так чітко сказано про Промисел Божий, – наказуючий і милуючий (Тов. 13, 2).

     Минулий 2019 рік не був простим ні для нашої країни, ні для всього світу. Наша країна проходила через багато різних іспитів, пов’язаних з війною на сході, де брат проливає кров брата; з різними катаклізмами, було чимало труднощів в економіці із чим безпосередньо пов’язано падіння рівня життя простого народу. І свята Церква постійно молиться за мир на нашій землі – бо мир основа життя і розвитку для кожної людини. І ця молитва Церкви Христової і ця всенародна віра людей у Бога утверджує у наших душах надію – настане день і над нашою багатостраждальною рідною землею буде чисте і мирне небо, покращаться умови життя знедоленого народу. Настане завтрашній день, і засяє в серцях людей любов, мир і благодать Божа.

     Але водночас минулий рік дає можливість свідчити про те, що наша країна рухається по своїй історичній дорозі, переборюючи різні труднощі. Серед цих труднощів звертаю вашу увагу на те, що теперішній час для нашої святої Православної Церкви є періодом сповідництва. Ми з вами бачимо, що сили зла, які повстали на Церкву, хочуть зруйнувати Її єдність. Пам’ятаймо, що вірність Євангелію та канонам Церкви є запорукою перебування в лоні Церкви та твердою надією на спасіння душі. Тільки Істинна Церква приводить до спасіння. І це головне.

     Можливо, ми могли б думати погано, але віримо, що коли людські зусилля супроводжуються молитвою, то Господь приклоняє до людей Свою милість. Вступаючи в наступний рік Божої благості, ми повинні пам’ятати про те, що тільки таке поєднання Божественного і людського допомагає людям переборювати труднощі і жити згідно з Заповідями Божими, жити по-християнськи. Але, на жаль, ми цього не бачимо у сучасному світі. Навпаки, сьогодні ми стоїмо перед новими викликами, які ставить перед нами нинішній світ, а він лежить у злі. Сьогоднішній світ далеко відійшов від віри в Бога. Він пропагує «ліберальні цінності», європейські, які не мають нічого спільного з євангельськими. Ці нові спокуси, які пропагує сьогоднішній світ, спрямовані проти наших дітей, молоді. І це ми постійно спостерігаємо у пропаганді різних розваг і веселощів, моральної розбещеності, вседозволеності – ось згубний дух віку цього. Нам апостол Павло говорить: «І не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа – добро, приємність та досконалість» (Рим. 12, 2).

     Коли ми своїм поглядом дивимося в майбутнє, то по-людськи, хочемо, щоб наступний рік був легшим, кращим, успішним – і це законне, природнє стремління людини до щастя, до благополуччя. Сьогодні, на жаль, дуже багато людей ніяк не пов’язують своє благополуччя з Богом. Їм здається, що вони – і тільки вони – є початком і кінцем всього, що з ними пов’язано; що тільки від людини залежить, буде вона щасливою або нещасною, здоровою або хворою, успішною або неуспішною. Але виважений погляд на історію – і не тільки людства, але і на історію власного життя – може переконати кожного в тому, що це не так, що для християнина існують лише євангельські цінності. Так, ми проходимо у своєму житті через події, через іспити, гідно перебороти які ми своїми силами не можемо. Пам’ятаймо – жодних наших сил недостатньо, щоб уникнути бід, щоб здобути те, чого прагне наша душа. А в цьому нам допомагає тільки Бог.

     Люди, які думають, розуміють: те, що неможливо людині, можливо Богу (Лк. 18. 27), бо Він Сам сказав про це. Тоді ми звертаємося до Господа і просимо Його – і як часто Бог чує нашу молитву! Але людям з жорстокими серцями, які укорінені в гріхах, доказати це неможливо! Та є реальний доказ сили людської молитви – коли самі люди, які моляться Богу, отримуючи відповідь від Господа, свідчать про те, що на них, на їх близьких і рідних була явлена сила Божа. Пам’ятаймо, що у відповіді Бога на нашу молитву і основується все релігійне життя людини – не було б релігійної віри, якщо б не було відповіді. Не ходять за водою до колодязя, в якому її немає. Не звертаються до людини, знаючи наперед, що вона не дасть відповідь і не допоможе, – ніхто не тратить на це свій час і сили. Невже люди зверталися б до Бога, невже багато хто присвячував би своє життя Господу, якби не чули Його відповіді? Пам’ятаймо слова пророка Давида, що «мені допомога від Господа, що вчинив небо й землю» (Пс. 120, 2).

     Поздоровляючи людей з Новим роком, ми бажаємо їм щастя. В цьому простому людському побажанні висловлена надія на те, що майбутній рік буде кращим за попередній, що в майбутньому році буде більше радості, миру і щастя. В цьому побажанні зосереджена і наша надія та наш оптимістичний погляд на життя. Але християнський оптимізм має під собою глибоку основу: він корениться в нашій вірі, в нашій довірі до Бога, Який і є Господом також і нашої історії. В основі нашого оптимізму лежить уповання на благу волю Божу, як сказано в молитві Господній. Ми віримо, що майбутній рік буде кращим за попередній, але свої надії на покращення життя ми православні християни, пов’язуємо з молитвою. Саме в молитві ми просимо у Господа допомоги і благословення на нашу країну, на наш народ, на нашу канонічну Українську Православну Церкву, на рідних і на близьких. І щиро віримо, що Господь почує наші щирі молитви, і у відповідь на нашу глибоку православну віру, у відповідь на нашу здатність приносити покаяння в своїх гріхах і утримуватися від здійснення зла подає Свою милість.

     Будемо просити в наших молитвах Господа про дарування миру і благоденства нашій державі, Православній Церкві та народу. Будемо просити Господа, щоб визволив нас від напастей, бід і всякого зла. Будемо просити Бога і про те, щоб Він Своєю Божественною силою укріпив наші немічні сили для вирішення багатьох задач. Для переборення багатьох труднощів, для побудови життя нашого народу, яке було б відзначено і духовним, і моральним, і матеріальним розвитком та достатком. В молитві ми покликані просити Бога про те, щоб наступний рік був роком мирним для нашої країни, для всіх народів Святої Русі, щоб Господь зберіг нашу Церкву Православну, яка єдина здатна наповнити людське життя дарами Духа Святого. Віримо, що Господь по Своїй великій милості приклонить до всіх нас Свою любов і Свій благий Промисл Божий. Віримо, що Господь у відповідь на наші щирі молитви, які від наших сердець йдуть до Бога, дарує те, що ми просимо. Нехай Всемилостивий Господь приклонить Свою милість до нас, почує наші молитви, щоб ми завжди прославляли Його святе ім’я словами: «Слава, Тебі Боже, Благодітелю наш, во віки віков!»

     Мира Вам Божого, благодаті Господньої, доброго здоров’я, духовних та земних благ, спасіння і всім Божого благословення.

«Іршава православна»                          З любов’ю во Христі

1 січня 2020 р.                                   прот. Василій Ігнат