Пасхальне послання Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія архіпастирям, пастирям, чернецтву і всім вірним чадам Української Православної Церкви

(Матеріал з сайту УПЦ: http://news.church.ua/2018/04/02/pasxalne-poslannya-blazhennishogo-mitropolita-kijivskogo-i-vsijeji-ukrajini-onufriya-arxipastiryam-pastiryam-chernectvu-i-vsim-virnim-chadam-ukrajinskoji-pravoslavnoji-cerkvi/)

Христос Воскрес!

     Цими священними словами поздоровляю усіх Вас, боголюбиві Архипастирі і Пастирі, благочестиві іноки та інокині, дорогі брати і сестри, з найбільшим нашим християнським празником славного Воскресіння Господа Бога і Спасителя нашого Іісуса Христа.

     Звершивши спасительний подвиг на землі, Спаситель світу, Господь наш Іісус Христос, через вольну смерть на Хресті, як Істинна Людина, душею Своєю зійшов у пекло, щоб подарувати радість спасіння тим, хто уже завершив своє земне мандрування і томився в холодній темряві аду, хто, страждаючи, чекав того благословенного дня, коли у світ прийде спасіння. І цей великий День настав.

     В преісподню зійшов Христос як Людина, але з Ним зійшла і слава Божества, Яке навіки поєдналося з людською природою у Христі. Пекло не могло вистояти проти могутності Божественної слави, і сталося те, чого людство віками з нетерпінням чекало: Христос умертвив пекло “блистанием Своего Божества” (тропар воскресний, гл. 2). Всі одвіку померлі, хто жив на землі вірою у Христа грядущого, були виведені із пекла. Всі вони стали Небожителями. Вони знову, як колись Адам в Раю, стали жити в блаженстві і зі смиренною вдячністю насолоджуватись спілкуванням з Богом і ходінням перед Його Лицем. А для живущих на землі відкрилися двері Раю, і промені надії зігріли їх зледенілі серця.

     Святі Жони-Мироносиці, які прийшли до Живоносного Гробу, щоб ароматами помазати пречисте Тіло свого Вчителя і Господа Іісуса, побачили Ангела в білій одежі. Мироносиці схвилювалися, побачивши Гроб порожнім, але Ангел заспокоїв їх і сказав: «Іісуса шукаєте… Розп’ятого; Він воскрес, Його немає тут. Ідіть і розкажіть про це Учням Його» (Мк. 16, 5–7).

     Святі Мироносиці стали першими провісниками славного Воскресіння Христа. Потім святі Апостоли розійшлися з проповіддю про Воскреслого Христа, і великими трудами благовістя “во всю землю изыде вещание их, и в концы вселенныя глаголы их”. Радість славного Воскресіння Христового, як блискавка, осяяла землю, і людству стала відома благословенна і жадана істина, що у світлому Воскресінні Христа життя перемогло смерть. У Воскресінні Христовому людству подаровано самий великий скарб — скарб життя, життя, котре не є простим існуванням, яке людство проводило після свого гріхопадіння, а існуванням, наповненим радістю, щастям, миром і блаженством.

     Господь, наш Творець і Создатель, Сам є Життя (Ін. 14, 6). По Своїй любові Бог створив нас, людей, щоби ми були сопричасниками Його Божества, щоби ми вічно пили від Нього, як від Священного Джерела, Божественну воду життя. І блаженна та людина, яка старанно оберігає себе від гріхів, яка мужньо підкоряє себе слову Божественної любові, тому що у такої людини очищається душа, людина звільняється від духовного бруду, який її принижує і відбирає від неї здатність насолоджуватись таким священним даром, як щастя. Та людина, яка іде до Воскреслого Христа і намагається жити по Його слову, не тільки сама наповнюється благодатною водою Божественного життя, але й стає, в міру своєї чистоти і досконалості, джерелом, що тече у вічне життя (Ін. 4, 14).

     Сьогодні ми, дорогі брати і сестри, живемо у світі, який знає Христа, знає про Його преславне Воскресіння, але, на жаль, не у всіх нас зерно істини про Христове Воскресіння приносить спасительні плоди, тому що для цього треба мужньо і наполегливо обробляти землю свого серця і очищати від гріха. Деякі з нас або відкладають цей труд на пізніше, або зовсім не хочуть цього робити, не хочуть боротися проти особистого гріха. Ми не хочемо себе утруждати і примушувати відвертатись від неправди, від особистої гордині, яка нещадно нищить нас. Ми безвольно пливемо по течії знівеченого людською гординею мирського життя і намагаємось будувати своє щастя не на Заповідях Христових, а на своїх земних здобутках, успіхах і удачах, забуваючи про те, що на цьому щастя не збудуєш.

     Якщо людина запанує над усім світом і заволодіє усіма скарбами його, то вона не буде щасливою, якщо душа її не буде очищена від гріхів. Людина не може бути щасливою, якщо вона не буде молитовно пити живу воду із Божественного Джерела життя.

     Пам’ятаймо про це, дорогі брати і сестри, і будьмо уважними до свого спасіння. Нехай в нашому піклуванні про життя з Богом, про наше духовне щастя кожен наш день буде для нас, як останній. Кожен день, який дарує нам Господь, заставляймо себе наповнювати взаємним терпінням, любов’ю до Бога, Який є Джерелом нашого життя, і любов’ю до ближніх, які є носіями образа Божого. Молімося, щоб Господь простив усіх нас і благословив миром нашу Українську землю і всіх нас, хто живе на ній, і тоді ми будемо синами спасіння і вічного життя. Щастя не буде для нас лише рідким гостем нашої душі, воно буде нашим постійним благодатним духовним скарбом.

     Ще раз поздоровляю усіх Вас, дорогі брати і сестри, зі світлим празником преславного Воскресіння Христового, з Великим Днем Христової Пасхи! Бажаю усім здоров’я, щастя, спасіння і Божого благословіння.

     У ці священні дні ми приєднуємось до голосу повноти Святої Православної Церкви і разом співаємо: “О Пасха велия и священнейшая Христе! О Мудросте, и Слове Божий, и Сило! Подавай  нам истее Тебе причащатися в невечернем дни Царствия Твоего” і, повторюючи слова преподобного Симеона, ми взиваємо: Слава Тобі, Христе Боже, тому що Ти — наше Царство, Ти — Рай прекрасний, Ти — Божественний Чертог, Ти — Чаша з водою життя, Ти — наша утіха і радість, і Тобі від нас честь і поклоніння навіки. Амінь.

Воістину Христос Воскрес!

Смиренний Онуфрий,

Митрополит Київський і всієї України

Предстоятель Української Православної Церкви

Пасха Христова

2018 р.