Зустріч з Господом

     Звучать неповторимі священні слова сьогодні у наших православних храмах: «Нині отпущаєши раба Твоєго, Владико, по глаголу Твоєму, с миром…» Дійсно, неповторною радістю наповнюються наші з вами християнські серця, бо свята Церква урочисто в молитвах прославляє одне з важливих християнських свят Стрітення Господнє.

     Ці слова проголошує праведний Симеон, який урочисто зустрічає Господа нашого Іісуса Христа, Який прийшов у світ, щоб спасти грішний людський рід від рабства гріха, диявола і вічної смерті. І цією неповторною духовною радістю наповнюються наші християнські серця, бо Сам Господь дарує можливість кожній людині зустрітися з Ним у нашому земному житті. Бо Він обіцяв нам: «Я з вами у всі дні до кінця віків». І ось духом своїм сьогодні вознесемо свої серця до Ієрусалимського храму, де приноситься Новонароджений Богомладенець Христос. За Мойсеєвим законом усі батьки повинні були на сороковий день після народження своїх первенців приносити їх в храм для посвячення Богові. Цей Закон було встановлено в пам’ять виходу євреїв з Єгипту — визволення від рабства, спасіння єврейських первенців від смерті.

     Священна і неповторима мить — у храмі зустрічає Немовля праведний старець Симеон. Цей праведник жив вірою в грядущого Месію, бо Йому було обіцяно Духом Святим, що він не помре до тих пір, поки не побачить Христа Господнього. Симеон довго чекав виконання обіцянки Божої. І коли Божа Матір з Іосифом принесли Младенца Іісуса, Симеон зустрів Немовля, взяв Його на руки і, славлячи Бога, промовив: «Нині отпущаєши…» Тут у святині храму Божого, святині слави Господньої, святині особливої присутності Бога відбувається ця неповторна зустріч старця Симеона з Іісусом Христом. Він бере Спасителя на свої старчі руки, дякуючи Богу, що сподобився побачити те спасіння, котре приготував Творець для всіх людей.

     Дійсно, його очі побачили спасіння, яке приніс у світ Господь наш Іісус Христос. І це спасіння Він приніс для кожної людини, бо воля Божа полягає в тому, щоб кожний, хто увірує і охреститься в Іісуса Христа, не загинув, а мав вічне життя.

     Тут, у храмі, була благочестива вдова Анна-пророчиця, 84 роки, яка служила Богу постом і молитвою день і ніч. І вона впізнала Спасителя і возносить хвалу Богу за те, що сподобилась дочекати обіцяного пророками Месію Спасителя світу.

     Кожна історична подія, яка описана в Святому Євангелії, має величезне значення і для кожного з нас, православних християн. І ми сьогодні, у день свята Стрітення Господнього прийшли в цей святий храм, щоб прославити Господа нашого Спасителя. І в нашому житті відбувається ця зустріч з Господом Іісусом Христом, Спасителем світу. І ця священна подія наповнює наші серця духовною радістю, блаженством та любов’ю до Господа.

     Дорогі браття і сестри! У житті кожного православного християнина на протязі всього життя відбувається чимало зустрічей з Господом, просто часто ми не звертаємо на це належної уваги, будучи грішними. Але ми покликані жити з Богом, покликані перебувати у єднанні з Господом Іісусом Христом. І щоб ці зустрічі постійно відбувалися в нашому житті, для цього потрібно жити духом євангельського життя, мати чистоту сердечну і нашу віру свідчити добрими християнськими справами.

     Одна з перших зустрічей з Господом відбулася в нашому житті в момент Хрещення. У таїнстві Хрещення відбувається наше єднання з Господом. Один з ранніх Отців Церкви святитель Ігнатій Богоносець на запитання римського імператора Трояна: - «Хто такий Богоносець?», — сказав: «Кожна людина, яка приймає Таїнство Хрещення, отримує у своєму серці Христа і він стає Богоносцем у земному житті.» І коли за наказом імператора його було віддано на смерть на арені Колізею і дикі звірі з’їли його тіло, залишилося серце, яке язичники розрізали навпіл і на ньому побачили ім’я Іісуса Христа.

     Преподобний Феофіл Сінайський з цього приводу говорив, що це знамення було для того, щоб наставити язичників і нагадати християнам в той же час, що ім’я Іісуса Христа вони повинні носити в своєму серці та духовно укріпити їх у вірі в страшні гоніння Церкви Христової.

     Зустріч з Господом відбувається у Святому Таїнстві Миропомазання, коли ми отримали благодатні Дари Святого Духа. Вони дають нам змогу зростати духовно та поступати гідно нашого високого імені християнина, бо ми отримали «Печать Дара Духа Святого».

     Зустріч з Господом відбувається у наших християнських молитвах, які ми молимо щоденно. Ці святі слова молитов і є живою розмовою з Богом, які з’єднують нас з Господом. Святий пророк Давид говорив, що Господь знаходиться близько до всіх «хто призиває Бога». Святитель Ігнатій Брянчанінов говорить, що «щира молитва є голос істинного покаяння», яке допомагає нам з’єднатися з Богом. Часто буває, що Господь не чує наших молитов, тому що вони не істинні та залишаються безплідними, якою була євангельська смоковниця, яку осудив Христос. І щоб наші молитви були щирими та прийняті Богом, необхідно, щоб вони підносились з глибин покаянних сердець. Для цього необхідно молити Бога словами святого Єфрема Сіріна: «Господи даруй мені зріти мої прегрішенія…»

     Зустріч з Господом відбувається в той момент, коли ми творимо на землі добрі діла. До цього закликає нас Христос Спаситель: «Тако да просвітиться світ ваш перед людьми, щоб вони виділи ваші добрі діла і прославляли Отця Небесного». Дійсно, добрі діла приближають нас до Бога, бо як говорив апостол Іаков: «Віра без діл мертва». З цього приводу святитель Іоанн Златоуст говорить: «Коли християнин творить добрі діла, то з ним перебуває Сам Господь».

     Зустріч з Господом відбувається у святому храмі під час церковного богослужіння, читання Святого Письма, святих таїнств, молитов, бо храм Божий є частиною неба на землі. Святе Письмо говорить, що саме Церква є «стовпом утвердження істини». Особливо у святих Таїнствах Церкви Покаяння, Причащення Святих Таїнств Христових відбувається єднання християнина з Спасителем. Недарма святитель Димитрій Ростовський говорив, що «вірити в Церкву означає вірити в Самого Господа, вірити в Його Божественне євангельське вчення, Святі Таїнства». А святитель Іоанн Златоуст стверджував, що саме «Церква є тим духовним кораблем, який проводить нас через житейське море до тихої гавані нашого спасіння», бо без Церкви неможливо наслідувати вічне життя. Недарма святитель Кіпріан Карфагенський стверджував, що для кого Церква не мати, для того Бог не Отець». Саме Церква і є нашою рідною матір’ю, яка ніколи не залишає своїх віруючих чад без надії на спасіння.

     А по словам блаженного Августина, як здорові очі у темряві не можуть нічого бачити, так і очі наших сердець нічого не можуть бачити без благодатної допомоги Церкви Христової, яка нас просвіщає духом євангельського вчення, відкриває для нас правду духовного життя та приводить до спасіння.

     Напослідок, зустріч з Господом відбувається і в момент нашої кончини, нашого переходу у вічність. І щоб ми сподобилися побачити спасіння подібно Симеону, необхідно, щоб ці зустрічі з Господом були постійні, і щоб ми постійно перебували у духовному єднанні з нашим Творцем.

     Але і буде остання зустріч з Господом в день Другого Пришестя Христа Спасителя під час Страшного суду Божого, коли всі з’являться перед Господом на суд. І тому кожному необхідно пам’ятати про цю останню зустріч з Господом, коли вирішиться наша остання участь.

     Бог дарував нам цей священний дар земного життя, дарував нам час, яким ми покликані дорожити, дарував Дари Духа Святого, дарував Божі таланти, щоб ми здобували вічність і спасіння.

     І на цьому життєвому шляху Бог дарує нам благодатні сили, час, можливості і всілякі Божі дари, щоб ми постійно перебували з Господом. І тому нам необхідно пам’ятати, що саме від нашого вибору залежить, чи готові ми до цієї зустрічі з Спасителем Іісусом Христом. І щоб зустріч з Богом в день Страшного суду була для нас спасительною, необхідно мудро використовувати ці дари і ці можливості, які нам даровані Богом. Будемо перебувати з Господом завжди, слухати голос Спасителя Іісуса Христа. Необхідно з радістю спішити і йти на ці зустрічі з Господом в молитві, в таїнствах, в добрих християнських ділах, в благочесті, в дусі євангельської істини, в дусі істини Святого Письма.

     Образ старця Симеона, «який був праведний перед Богом», і тому будемо у всьому наслідувати його: будемо святими, довершеними і благочестивими праведниками, щоб і нам досягти висот святості і спасіння. Будемо спішити постійно на ці зустрічі з Господом в храмі, вдома, серед людей, щоб вони послужили нашому спасінню, і ми стали наслідниками Царства Небесного.

     Прот. Василій Ігнат

(Також опубліковано в газеті "Нове життя")