Добрий пастир

Протоієрей Василій Кодриш

(23.01.1945–27.01.2018 р.р.)

Напутні слова прот. Василія Кордиша (1945-2018) випускникам Ільницької школи-інтернату 1994 року випуску в Свято-Покровському храмі с. Ільниці
(Відео)

     27 січня 2018 року, у віці 73 роки після важкої і тривалої хвороби помер протоієрей Василій Кодриш. Смерть мудрого і працелюбного пастиря Церкви Христової стала важкою втратою для всіх нас. Не стало одного з щирих поборників християнського служіння, поборників православної віри у нашому краї.

     Пастирство в Святій Православній Церкві — це самовіддане служіння Богу і людям. Переконливим прикладом цього було життя і пастирська діяльність протоієрея Василія. Сердечна віра в милостивий Божий Промисл була неодмінною рисою його духовного світогляду, можливо й тому, що благодатну поміч Господню він відчував на собі з ранніх років, з дитинства.

     Протоієрей Василій (у миру Василь Васильович Кодриш) народився 23 січня 1945 року в с. Бистриця, Мукачівського району, Закарпатської області в православній сім’ї. З дитинства батьки привили хлопчику любов до храму Божого у цей нелегкий період. Після закінчення середньої школи працював на Мукачівському деревообробному комбінаті в с. Чинадієво.

     8 серпня 1970 р. Василь Кодриш одружився на Поляк Ользі Василівні, яка народилася в м. Іршаві, куди приїхав згодом і він.

     1 вересня 1979 р. поступив на навчання до Одеської духовної семінарії, яку успішно закінчив у 1982 р. Прийнявши священний сан диякона, а згодом і священника під час навчання в семінарії служив у селі Крива Балка в Одеській єпархії.

     Після закінчення навчання в Одеській духовній семінарії у 1982 році священник Василій був призначений настоятелем Свято-Різдва Пресвятої Богородиці храмі в селищі міського типу Тересва, Тячівського району, де прослужив три роки. У 1985 році він був переведений настоятелем двох храмів в с. Дунковиця і с. Горбок, Іршавського району.

     У 1992 р. протоієрей Василій переведений настоятелем Свято-Покровського храму с. Ільниця, Іршавського району, в якому прослужив 16 років. Під час пастирського служіння в с. Ільниця його стараннями та організацією був збудований новий храм на місці попереднього молитвами, подвигами і величезною особистою працею. (Автор цього некрологу бачив отця Василія з тачкою будівельного розчину в руках під час будівництва храму). За ревне служіння Святій Православній Церкві протоієрей Василій був удостоєний високої церковної нагороди і нагороджений мітрою.

     Чимало іспитів довелось пережити протоієрею Василію у житті. 13 лютого 2004 року поховав матушку Ольгу, а згодом 17 червня 2006 р. померла і молода дочка Мирослава. Останні роки свого життя отець Василій був поза штатом, часто хворіючи, проживав разом з сином в м. Іршаві. Незважаючи на важку хворобу, по можливості співслужив з священниками у Свято-Іллінському храмі міста Іршави.

     Після важкої хвороби помер протоієрей Василій Кодриш 27 січня 2018 року. З благословення Високопреосвященнішого Феодора. Архієпископа Мукачівського і Ужгородського похорон отця Василій очолив Благочинний Іршавського благочиння протоієрей Георгій Чулей, настоятель Свято-Петро-Павлівського храму с. Білки у співслужінні більше трьох десятків священнослужителів. 28 січня у неділю після Божественної Літургії в Святої-Іллінському храмі м. Іршави відбувся урочистий похорон. Благочинний протоієрей Георгій у своєму слові висловив співчуття родині і передав також співчуття Високопреосвященнішого архієпископа Феодора. Поховали протоієрея Василія на Іршавському міському кладовищі біля могил рідних матушки і дочки.

     Протоієрей Василій Кодриш був вірним служителем Алтаря Господнього і втілював у собі кращі риси пастирського служіння Православної Церкви. Він відійшов до Господа, якому вірно служив все своє земне життя. І живе він у Церкві Господній і живе молитовна пам’ять про нього у серцях пастирів і віруючих чад Божих. Світла пам’ять про того, хто і по смерті залишається «зразком для вірних у слові, в житті, в любові, в дусі, у вірі, в чистоті» (1 Тим. 4. 12)! З болем серця та сльозами молилися над свіжою могилою отця Василія учасники похоронної відправи, дякуючи покійному за ревну працю на ниві Церкви Христової і просили нагороди у Бога Царства Небесного. Нехай буде вічна пам'ять довголітньому подвижникові Церкви Божої, а Господь нехай прийме його душу в обителі вічні.

     7 лютого 2018 р.                  Протоієрей Василій Ігнат
     м. Іршава