Талант від Бога
(з нагоди 60-річчя 
Василя Васильовича Шкірі)

     Кожна людина є Божим творінням та наділена Творцем найціннішим скарбом – життям. Багато духовних дарів і талантів Господь дарував їй та заповідував примножувати їх у земному житті. Серед священних Божих дарів особливе місце займає слово. У сакраментальному значенні Слово – це Бог. «Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово» (Ін 1,1) – так починається Євангеліє від Іоанна. Слово ототожнюється з Ісусом Христом: адже Він – Син Божий, а значить, і є втіленням Бога на Землі.

  Споконвіку було Слово! Воно безсмертне і невмируще. Як пише наша землячка, поетеса Олена Демчик: «Стираються віки, століття, у Лету кане все земне. І тільки Слово Вічне вічним буде, над ним не владні вже віки». У людських серцях слово сіє розумне, добре, вічне, будить світ й утверджує любов.

Талановитому майстру слова, письменнику Василю Васильовичу Шкірі виповнюється 60 років. Із славним ювілеєм вітаю прекрасну, щедру, мудру, доброзичливу та щиру людину. Його перу приналежить понад два десятки книг і казок, оповідань, п’єс, повістей, етюдів, статей тощо.

Закінчивши факультет журналістики в Львівському державному університеті, Василь Шкіря почав працювати в районній газеті «Нове життя», з якою пов’язав і якій присвятив все своє подальше творче життя аж по сьогоднішній день. Нема на Іршавщині села, де б не побував він, як спочатку кореспондент, а згодом редактор районки. Бувало, й автор цих рядків бував разом з ювіляром в селах і на різних зустрічах з цікавими особистостями. Вони збагачують та допомагають розкривати секрети реального та мінливого сучасного світу. Як часто любить говорити він, немає криниці, з якої б не пив водиці.

Та особливо світ казки, розбурхана нею уява непереможно вабили його. Відомий поет та земляк з Іршави Степан Жупанин свого часу дав мудру пораду молодому літератору: «Пишіть, Василю, казки – вони у Вас найкраще виходять». Так і з’явилися його перші книжки «Сльоза лелеки» (1991 р) та «Як Осел вогонь сховав» (1992 р), з яких і розпочалася його творча літературна дорога.

Теплому та мудрому слову казки Василя Шкірі особливо радіють діти. А в його творчому  доробку казки різножанрові, та все ж традиційні. Їх головне завдання полягає в тому, що вони розвивають дитячу уяву, сприяють розвитку образного бачення та мислення, виховують кращі риси та вводять у життя.

Особливість казок Василя Шкірі полягає у поєднанні сучасних цивілізаційних  ознак розвитку, перш за все деталей притаманному нашому часу матеріальної культури сьогодення поєднані з реаліями історії та сучасного життя. Чимало в його казках і традиційних лісових героїв Срібних Карпат, в яких невидимо присутній, так би мовити, «руський дух», чи то пак наша карпатська етнографічна ментальність , -- це як спосіб діяння і  мислення, специфічний для нашого народу і вибудувана тисячоліттями етнічна картина буття.

Василь Васильович – талановитий казкар, наділений особливим талантом від Бога. Він вміло викладає сюжети, формує дитячі смаки, і головне, вчить, що таке добро, а що – зло. А це є чи не найголовнішим у вихованні, яке є мистецтвом з мистецтв для підростаючого покоління.

Він вчить молодь бути патріотами своєї землі, любити свій рідний край, берегти неповторну красу карпатської природи під час зустрічей у школах, на засіданнях літературних гуртків, в публікаціях районки. І часто дає пораду молоді читати самим, бо це допомагає розвивати інтелект, ерудицію, так формується потяг до знань, що допомагає молодій людині стати неповторною особистістю.

Сьогодні в епоху небувалого технічного прогресу часто триває спір: чи потрібна казка сучасній дитині? Відповідь однозначна – вона потрібна, адже сприяє формуванню творчої та духовно багатої особистості, мудрої людини завтрашнього дня. Дитині, як вода, їжа та повітря, потрібна фантазія, а, отже, потрібна і казка.

Повірте, казка потрібна й дорослим. До сьогоднішнього дня пригадую першу книжку автора «Сльоза лелеки», яка вчить нас бути людяними, любити, цінити та берегти красу рідної природи, оберігати Божий дар життя у всіх його проявах. Тому й творчість Василя Шкірі, вочевидь, завжди матиме свого читача.   Гадаю, сьогодні важливо і актуально виховувати у дітей не тільки естетичні смаки, але й етичні норми поведінки, коли у доступній формі казки сказати те і сказати так, аби тебе почули і зрозуміли. А він, безперечно, вміє донести це до сьогоднішнього читача. Казка необхідна всім.

     Вельмишановний і високоповажний друже Василю Васильовичу! Прийміть мої щирі вітання з Вашим славним 60-річчям. Нехай і в подальшому житті завжди перебуває на Вас Боже благословення. Залишайтесь мудрим чарівником і творцем казкового світу, адже кожний з нас родом з дитинства, і казка у всі часи приналежить всьому людству. Отже, легкого пера, творчої наснаги і в подальшому жити, творити, духовно зростати. Доброго Вам здоров’я, родинного щастя, сімейного благополуччя, небесних та земних благ, Божого благословення, Материнського покрову та оберегу Цариці Небесної на многії і благії літа!

     З великою повагою та щирою християнською любов’ю до Вас, протоієрей Василій Ігнат.