Пасхальне послання Патріарха Московського і всієї Русі КИРИЛА

архіпастирям, пастирям, дияконам, чернецтву і всім вірним чадам

Руської Православної Церкви

«З’явилась благодать Божа, спасенна для всіх людей»

(Тит. 2, 11)

   Улюблені у Господі Преосвященні архіпастирі, всечесні пресвітери й диякони, боголюбні іноки та інокині, дорогі брати і сестри!

У ніч, осяяну Божественним світлом, сповнену великого торжества і духовної радості від Владики світу, Який переміг смерть, звертаю до всіх вас древній вигук, який непохитно свідчить про наше незмінне уповання:

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

   Осягнути хоч малою мірою те, що сталося майже дві тисячі років тому в лоні світосяйного гробу Господнього, бажало багато поколінь святих мужів і жон. Вони прагнули зробити доступним нам, наскільки це можливо для обмеженого людського розуму, відання цієї дивної таємниці, що сталася у поховальній печері поблизу древніх стін Єрусалима. Шукали образів, які б наблизили нас до усвідомлення воістину кардинальної зміни, здійсненої Богом тієї ночі з усім створінням.

   Святитель Іоанн Златоуст так пише про цю подію: «День Воскресіння Господа нашого Іісуса Христа — основа світу, початок примирення, припинення ворожих дій, зруйнування смерті, поразка диявола» (Слово на Святу Пасху).

   У світлі сказаного особливим змістом наповнюються для нас слова первоверховного Павла, який уподібнює повстання Спасителя з гробу новому творенню світу і створенню нового людства. «Хто у Христі, той нове створіння, давнє минуло, тепер усе нове» (2 Кор. 5, 17), — читаємо ми в апостольському посланні до Коринфян.

   Воскресіння Господа Іісуса — головний зміст християнського послання світові. Тільки завдяки Голгофській жертві, нерозривно з’єднаній зі славним Воскресінням, набувають сенсу й цінності всі людські дерзання, спрямовані до Джерела всякого блага. Жертва Христова стала відповіддю на спроби знайти Живого Бога, що робилися людьми різних культур і традицій, бо, за словом Святого Письма, Господь «не зважає на особу, але в усякому народі той, хто боїться Його й робить по правді, угодний Йому» (Діян. 10, 34–35), і Він хоче, щоб усі спаслися і досягли пізнання істини (1 Тим. 2, 4). Ці напружені зусилля втілювали в собі сподівання й надії мільйонів людей, які в різні часи марно шукали можливості подолати свій плачевний стан і набутити справжнє «життя і життя з надлишком» (Ін. 10, 10).

   Звершилося визначене одвіку. Відтепер смерть не має більше такої влади над людиною — і тепер як «в Адамі всі вмирають, так у Христі всі оживуть» (1 Кор. 15, 22). Пасха тому і є найважливішим християнським святом, що принижений і знівечений Іісус з Назарета, осяяний Божественною славою, «воскрес у третій день, і шлях проторував усякій плоті до воскресіння з мертвих <...> нехай буде Сам усім, у всіх першенствуючи»

(анафора літургії Василія Великого).

   Сьогодні Христос знову кличе всіх нас на бенкет віри, бенкет Царства, закликає скуштувати від плоду Його спокутної жертви, напитися води, що тече в життя вічне (Ін. 4, 14). Проте наша єдність із Господом не може обмежуватися лише участю в богослужінні або особистою молитовною старанністю. Вона повинна повною мірою позначитися на всіх сторонах нашого життя. Ми не можемо перебувати в безтурботному святкуванні, знаючи, що поруч є люди, які не знайшли радості життя у Бозі, стражденні, скорботні, самотні, знедолені або знесилені хворобами. Нашим святим обов’язком є турбота про те, щоб ім’я Христове хвалилось повсюди, щоб люди, бачачи добрі справи, що здійснюються у славу Божу, долучалися до віри православної, навертали серця свої до Отця, Який на небесах.
   На жаль, зла людська воля й диявольська спокуса все ще діють у світі. Але не повинно бути місця смутку в нашій душі, бо незважаючи на всі біди, катаклізми, конфлікти та суперечності, ми знаємо, що Господь переміг світ (Ін. 16, 33), здобув перемогу над гріхом і смертю. І тому ми маємо можливість свідчити словом і ділом про благодать, яка подається нам через спілкування зі Спасителем, завдяки перебуванню в Його Церкві. Будемо ж старанні у виконанні євангельських заповідей, щоб і ближні, і дальні, наслідуючи наш приклад, забажали долучитися до торжества віри й багатства

благодаті, що посилається від Бога на всіх вірних чад Його.

   Паки вітаю усіх вас зі святом Великодня, святом Воскресіння «Іісуса Христа, Який є свідком вірним, первістком з мертвих і владикою царів земних. Йому, Який возлюбив нас і обмив нас від гріхів наших Кров’ю Своєю і зробив нас царями і священиками Богу і Отцю Своєму, слава і держава на віки віків, амінь» (Одкр. 1, 5–6).

ВОІСТИНУ ВОСКРЕС ХРИСТОС!

ПАТРІАРХ МОСКОВСЬКИЙ І ВСІЄЇ РУСІ

Москва,

Пасха Христова

2017 р.